Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання виплатити підвищення до пенсії,

15 травня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області про зобов'язання відповідача нарахувати щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

Позивач зазначив, що він відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2008 року позов задоволено частково: визнано незаконною бездіяльність відповідача в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і стягнуто з нього на користь позивача доплату за цей період в сумі 742 грн. 64 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року змінено постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2008 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить його скасувати. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню частково.

Судами встановлено, що позивач відноситься до категорії діти війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачки повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Таким чином суд касаційної інстанції приходить до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, а бездіяльність відповідача щодо ненарахування вказаного підвищення є незаконною.

Крім того, враховуючи приписи ч. 2 ст. 152 Конституції України, суди дійшли правильного висновку, що перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснювати з 09 липня 2007 року.

Між тим, суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з скасуванням рішення апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

З огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області задовольнити частково.

Змінити постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 липня 2008 року, виклавши її резолютивну частину в такій редакції:

"Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області по невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 00 грн. 85 коп. судових витрат".

В іншій частині постанову Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12 грудня 2007 року залишити без змін.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2008 року скасувати.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.