Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19.03.2007

у справі № АС 16/436-06 господарського суду Сумської області

за позовом Державної податкової інспекції в м. Суми

до 1. суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_1

2. приватного підприємства "Ліана"

про визнання угоди недійсною

Постановою господарського суду Сумської області від 14.12.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2007, в задоволенні позову про визнання недійсною з підстав, передбачених статтею 207 ЦК України, усної угоди, укладеної між СПД-ФО ОСОБА_1 та ПП "Ліана" та підтвердженої податковою накладною від 28.04.2005 та квитанціями до прибуткових касових ордерів від 27.04.2005 та 28.04.2005, відмовлено з тієї підстави, що позивач в судовому процесі не довів факту укладання спірної угоди ПП "Ліана" з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

В касаційній скарзі ДПІ в м.Суми просить скасувати постановлені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" та підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між СПД -ФО ОСОБА_1 / покупець / та ПП "Ліана" /продавець/ була укладена угода купівлі-продажу будівельних матеріалів. На виконання цього договору ПП "Ліана" передало СПД-ФО ОСОБА_1 будівельні матеріали на загальну суму 28596,46 грн, що підтверджується податковою накладною від 28.04.2005 № 184, а СПД-ФО ОСОБА_1квитанціями до прибуткових касових ордерів від 27.04.2005 на суму 10000,00 грн, від 28.04.2005 на суми 8995,24 грн та 9600,00 грн оплатив продавцю отриманий товар.

Реальність зобов'язання за спірною угодою позивачем не оспорюється.

Фактичною підставою для звернення до суду з позовом про визнання вказаної угоди недійсної як такої, що укладена ПП "Ліана" з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, а саме: з метою приховування від оподаткування доходів, отриманих за цією угодою, стали обставини незнаходження цього підприємства за адресою, зазначеною в реєстраційних документах, та припинення подання податкової звітності з серпня 2004 року.

Інших доводів щодо недійсності спірної угоди позивач в судовому процесі на наводив.

Недійсність правочину пов'язана з невідповідністю його змісту актам цивільного законодавства, нормам моралі та правоздатністю його сторін, як це випливає із статті 213 ЦК України.

Зміст спірної угоди не суперечить актам цивільного законодавства. В судовому процесі не були виявлені докази, які б підтверджували, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання угоди.

Згідно з частиною першою статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін чи відповідного органу державної влади визнане судом недійсним повністю або в частині.

За вчинення такого господарського зобов'язання застосовуються санкції, передбачені частиною першою статті 208 цього Кодексу.

Ці санкції не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків, зборів /обов'язкових платежів/ однією із сторін договору. Необхідною умовою для їх застосування є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків, отримання незаконної податкової вигоди / приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо /.

Факт незвітування ПП "Ліана" перед органом державної податкової служби з серпня 2004 року, на який є посилання в позовній заяві, є порушенням податкового законодавства та може бути підставою для застосування до такого платника податків відповідних заходів відповідальності, передбачених чинним законодавством, в тому числі притягнення винних осіб до відповідальності за ухилення від сплати податків. Такі наслідки знаходяться в площині інших, не цивільно-правових відносин.

За таких обставин суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність в судовому процесі факту укладення спірної угоди ПП "Ліана" з метою ухилення від сплати податків та правомірно відмовив у задоволенні позову.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно наявності передбачених процесуальним законом підстав для скасування ухвалених у справі судових рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, а постанову господарського суду Сумської області від 14.12.2006 та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 26.03.2007- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.