Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

при секретарі: Сторчоус Н.А.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій начальника Криворізького міського управління у справах захисту прав споживачів такими, що не відповідають закону та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дзержинського районного суду

м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2007 року,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дій Криворізького міського управління головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів та скасування постанови начальника Криворізького міського управління у справах захисту прав споживачів від 27.05.2005р. №289 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП (80731-10) ) та накладення стягнення.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказувала, що 14.05.2005р. посадовими особами Криворізького міського управління у справах захисту прав споживачів було проведено перевірку її діяльності, як приватного підприємця, з питань дотримання правил торгівлі промисловими товарами на ринку "Північний" Жовтневого району міста Кривого Рогу. Зазначає, що починаючи з квітня 2005 року перевірка здійснювалася вже вдруге з тих же питань та за її відсутності.

У зв’язку з цим ОСОБА_1 вважала неправомірними дії відповідача пов’язані з проведенням перевірки та притягненням її до адміністративної відповідальності, просить суд позов задовольнити.

Постановою Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 08.11.2006р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 03.04.2007р., в задоволенні позову було відмовлено. Вказані судові рішення були мотивовані лише тим, що оскільки позивачем був пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом про визнання дій начальника Криворізького міського управління у справах захисту прав споживачів такими, що не відповідають закону та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, то питання щодо правомірності таких дій та обґрунтованості позовних вимог не повинні розглядатися.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постановлені по справі судові рішення з мотивів порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вважає, що річний строк звернення з позовом до суду нею не пропущено, оскільки вона скористалася можливістю досудового порядку вирішення спору і оскаржила дії суб’єкта владних повноважень до вищестоящих органів. Про рішення вищестоящого органу вона дізналася 02.11.2005р., отримавши лист № 9313-2-11/16 від 26.10.2005р. (а.с.31, 32).

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ч.2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України (2747-15) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно відповідати вимогам законності і обґрунтованості. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Це випливає з конституційного принципу законності. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, обґрунтованим вважається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

Однак оскаржені позивачем судові рішення судів першої і апеляційної інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам законності і обґрунтованості.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в серпні 2006 року звернулася в суд з адміністративним позовом до Криворізького міського управління головного Дніпропетровського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання дій незаконними та скасування постанови начальника Криворізького міського управління у справах захисту прав споживачів від 27.05.2005р. №289 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 155 КУпАП.

Відмовляючи в задоволенні позову, виходячи із порядку застосування процесуальних строків, встановленого ст. 99 КАС України та 10-денного строку оскарження постанови про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 289 КУпАП, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач пропустив строк звернення з позовом до адміністративного суду і не довів поважності причин, які можуть бути підставою для його поновлення.

Такий висновок є передчасним, оскільки суди попередніх інстанцій дійшли його без з’ясування всіх обставин справи й перевірки обґрунтованості чи безпідставності позовних вимог, розглядаючи лише причини пропуску позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду, відмовив у задоволенні позовних вимог лише у зв’язку з пропуском такого строку.

За правилами ч.2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова та ухвала у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково .

Постанову Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2006 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 03 квітня 2007 року – скасувати .

Справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій начальника Криворізького міського управління у справах захисту прав споживачів такими, що не відповідають закону та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст. 235- 239 КАС України.