Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої:

Гончар Л.Я

при секретарі : Фурдичко Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Заступника прокурора Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2008 року у справі за позовом Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості до Луганського обласного комунального підприємства "Теплокомуненерго"про стягнення 22 202 грн. 35 коп., -

Заступник прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості звернувся до суду з позовом до Луганського обласного комунального підприємства "Теплокомуненерго"про стягнення 22 202 грн. 35 коп..

Прокурор в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у зв’язку з неналежним виконанням вимог діючого законодавства за Луганським міським комунальним підприємством "Теплокомуненерго", утворилась заборгованість по донарахованій пені за період з 01 січня 2007 року по 01 липня 2007 року у сумі 22 202 грн. 35 коп. Прокурор просив суд стягнути з відповідача вищезазначену пеню.

Постановою господарського суду Луганської області від 09 серпня 2007 року позов Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Луганського міського центру зайнятості задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2008 року апеляційну скаргу Луганського обласного комунального підприємства "Теплокомуненерго"задоволено, а постанову господарського суду Луганської області від 09 серпня 2007 року скасовано. В задоволені позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Заступник прокурора Луганської області, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють дійсні права і обов’язки сторін у спірних правовідносинах.

Відповідно до Закону України Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" розмір внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття для роботодавців складає 1,9% суми фактичних витрат на оплату праці працівників.

Частиною другою статті 38 Закону "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"встановлено, що у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати, страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Луганської області від 10.02.2006 року на користь Луганського міського центру зайнятості міста Луганськ з Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго"було стягнуто недоїмку у сумі 137281,52 грн. та пеню-47656,54 грн. за 2005 р.

16.06.2007 року відповідачем було повторно проведено перевірку своєчасності сплати відповідачем страхових внесків за період з 03.07.2004 року по 16.06.2007 року. та за її результатами було складено акт № 329 від 16.06.2007 року, відповідно до якого за результатами перевірки підприємству була нарахована прострочена заборгованість в сумі 74435, 08 грн. та пеня в сумі 69858,89 грн.

Виходячи з встановлених по справі дійсних обставин, суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що в ході перевірки 16.06.2007 року період перевірки за оскаржуваним актом №329 (з 03.07.2004 рік по 16.06.2007 рік) включає в себе і попередній період за актом №332 від 26.08.2005 року в якому, згідно постанови господарського суду Луганської області від 10.02.2006 року, з КП "Теплокомуненерго"за 2005 рік вже було нарахована та стягнуто недоїмку у сумі 137281,52 грн. та пеню - 47656,54 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що вказана сума пені нарахована двічі на одну й ту ж суму прострочену заборгованость.

Враховуючи наведене, Вищий адміністративний суд України, дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2008 року не встановлено.

Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Заступника прокурора Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2008 року без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .