Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого: судді Сіроша М.В.,

суддів: Гончар Л.Я., Черпіцької Л.Т., Бим М.Є., Харченка В.В.,

при секретарі : Фурдичко Б.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Приватного агропромислового підприємства "Золотий колос"на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2007 року в справі за позовом Приватного агропромислового підприємства "Золотий колос"до Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області, Виконавчого комітету Передмістянської сільської ради, третя особа –Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція про скасування рішення, –

Приватне агропромислове підприємство "Золотий колос"звернулося до суду з позовом до Передмістянської сільської ради Бучацького району Тернопільської області про скасування рішення.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що виконавчим комітетом Передмістянської сільської ради прийнято рішення від 26.10.2006 №27 про видачу свідоцтва, за яким позивач є власником будівлі телятника. Однак будівля телятника не перебуває в нього на балансі та не є його власністю, а передана згідно договору схову №1 від 01.07.2001 на зберігання. Вважає таке рішення незаконним та таким що порушує його права.

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 6 червня 2007 року позов задоволено. Скасовано рішення виконавчого комітету Передмістянської сільської Ради від 26 жовтня 2006 року № 27 щодо видачі свідоцтва на право власності на будівлю телятника ПАП "Золотий колос".

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Приватне агропромислове підприємство "Золотий колос", подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, так як воно ухвалене судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що виконавчим комітетом Передмістянської сільської ради прийнято рішення від 26.10.2006 №27 про видачу свідоцтва, за яким позивач є власником будівлі телятника що знаходиться в с. Передмістя, Бучацького району.

Зазначений телятник увійшов до переліку майна, яке виділено під боргові зобов’язання на оплату праці.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржуване рішення прийнято, з порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 328 ЦК України, чинного на момент передачі майна позивачу, та ст.ст. 25, 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні позову посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховано того факту, що проводився аукціон з приводу продажу приміщення телятника та по результатах було прийнято рішення про видачу свідоцтва на право власності на будівлю телятника, який належить ПАП "Золотий колос", а договір схову, на який посилається позивач, не міг вплинути на прийняття рішення про видачу свідоцтва на право власності, оскільки не зареєстрований в сільській раді.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій не в повній мірі з’ясовані обставини справи, цим обставинам дана невірна оцінка.

Як випливає з матеріалів справи, будівля телятника передана за договором схову від 01.07.2001 (а.с.4). Відповідно до ст. 942 ЦК України, на зберігача (ПАП "Золотий колос") покладений обов’язок збереження майна (співвласників, представником яких у договорі зазначений гр. ОСОБА_1.) та його повернення. Такий договір не є підставою для набуття права власності. Крім того, згідно рішення зборів пайовиків від 15.06.2001 №4 (а.с.10), спірна будівля залишена під боргові зобов’язання на погашення оплати праці та кредиторської заборгованості при відшкодуванні витрат на соціальний розвиток села.

Оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності за наявності підстав, передбачених п. 6.1.Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (z0157-02) .

Доказів на підтвердження наявності на момент прийняття спірного рішення, підстав передбачених законом, для визнання за ПАП "Золотий колос"права власності на приміщення телятника, відповідачами та третьою особою не надано. Оформлення права власності виконавчим комітетом, за таких обставин, було передчасним.

Для встановлення законності оспорюваного рішення необхідно визначитися з наявністю права власності у позивача, набутого на законних підставах.

Дані обставини не досліджувалися судами.

Відповідно до частини 2 статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги та скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене і в залежності від встановленого вирішити питання .

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Приватного агропромислового підприємства "Золотий колос" задовольнити частково.

Постанову Господарського суду Тернопільської області від 6 червня 2007 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2007 року –скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім із підстав, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237 –239 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .