Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Сергейчука О.А.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрп’єзо" на рішення Господарського суду Черкаської області від 27.03.2006 року та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року

у справі № 07/117

за позовом Черкаської об’єднаної державної податкової інспекції

до 1. Комерційного господарського товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич"

2. Відкритого акціонерного товариства "Укрп’єзо"

про визнання договору недійсним

Черкаська об’єднана державна податкова інспекція (надалі – Черкаська ОДПІ, позивач) звернулась із позовом про визнання недійсним з підстав, передбачених ст. 207 ГК України договору від 16.01.2004 року № 2а, укладеного між комерційним господарським товариством з обмеженою відповідальністю "Славутич" (надалі КГ ТзОВ "Славутич", відповідач-1) та відкритим акціонерним товариством "Укрп’єзо" (надалі ВАТ "Укрп’єзо", відповідач-2).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 27.03.2006 року позов задоволено, оспорюваний договір визнано недійсним та постановлено стягнути із відповідача-1 на користь відповідача-2 кошти в сумі 84 000 грн. отримані за цим договором в якості оплати виконаних робіт і наданих послуг.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року у справі № 07/117 рішення суду першої інстанції скасовано, позовні вимоги задоволено шляхом визнання недійсним оскаржуваного договору.

Вказане судове рішення мотивоване тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального і процесуального права, розглянувши справу за правилами ГПК України (1798-12) , а не Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) . Крім того, господарський суд Черкаської області вийшов за межі позовних вимог, застосувавши наслідки недійсності правочину, встановлені ст. 208 ГК України, хоча позивач вказаних вимог не заявляв.

Відтак суд апеляційної інстанції розглянув по суті позовні вимоги Черкаської ОДПІ, прийшов до висновку про їх підставність та задоволив з огляду на те, що установчі документи ТзОВ "Славутич" 31.08.2005 року визнані недійсними у судовому порядку, вказане підприємство зареєстроване на підставних осіб, у зв’язку з чим були створені умови для ведення ним господарської діяльності без сплати податків.

ВАТ "Укрп’єзо" не погодилась із постановленими у справі рішеннями, звернулась із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, у яких просила скасувати ухвалені у справі № 07/117 судові рішення з підстав порушення норм матеріального і процесуального права, а справу скерувати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скаржник зазначив, що судами не дано оцінки наявним у справі доказам належного виконання спірного договору його сторонами, що вказує на відсутність у відповідачів умислу укласти таку з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства. Тому у суду не було підстав визнати недійсною угоду від 16.01.2004 р. № 2а згідно ст. 207 ГК України.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги безпідставними.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено, даний спір є адміністративним, тому ця справа підлягала розгляду в порядку, встановленому пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , який набрав чинності з 01.09.2005р.

Відповідно до пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (1991 року), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .

Згідно з цим правилом відповідні місцеві та апеляційні господарські суди до початку діяльності адміністративних судів самостійно визначають свою юрисдикцію.

Застосування цими судами відповідних процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) чи Господарського процесуального кодексу України (1798-12) під час розгляду справи вказує на те, який суд – адміністративний чи господарський – розглядав справу.

Місцевим господарським судом справа № 07/117 у березні 2006 року була розглянута за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

За наведених обставин, виходячи з положень ч. 2 ст. 1, ст. 6, ст. 19 Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) , ст. 184 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктів 6,7 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, судова колегія касаційного суду вважає, що Київський міжобласний апеляційний господарський суд помилково розглянув в апеляційному порядку за правилами названого Кодексу справу, розглянуту місцевим господарським судом як справу господарської юрисдикції.

В даному випадку судом апеляційної інстанції дана справа була розглянута без врахування того, що місцевий господарський суд юрисдикційно здійснював судочинство у справі як господарський, а не як адміністративний суд.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу апеляційного господарського суду та направити справу на новий судовий розгляд до цього ж суду за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .

Керуючись ст.ст. 210, 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції,-

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Укрпєзо" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року та рішення господарського суду Черкаської області від 27.03.2006 року у справі № 07/117 - задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.07.2006 року у даній справі скасувати, а матеріали справи направити до цього ж суду на новий апеляційний розгляд за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 – 239 КАС України (2747-15) .