09/5324а Про скасування податкових повідомлень-рішень - 02.02.2010 Прийняття

Ватутінське виробниче управління житлового –комунального господарства звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ватутіне Черкаської області з позовом про скасування податкових повідомлень –рішень.

Постановою господарського суду Черкаської області від 28.12.2006 позов задоволено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2007 постанову господарського суду Черкаської області від 28.12.2006 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково, скасоване податкове повідомлення-рішення №0000581800/0 від 05.06.2006 в частині донарахування Ватутінському виробничому управлінню житлово-комунального господарства 500 грн. штрафних санкцій по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, скасоване податкове повідомлення-рішення №0000561800/0 від 05.06.2006 в частині донарахування Ватутінському виробничому управлінню житлово-комунального господарства 285 грн. штрафних санкцій по збору за забруднення навколишнього природного середовища, скасоване податкове повідомлення-рішення №0000591800/0 від 05.06.2006, яким Ватутінському виробничому управлінню житлово-комунального господарства донараховано 450 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання по земельному податку, в іншій частині позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, позивач оскаржив його в касаційному порядку. В скарзі просить частково скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2007 в частині залишення в силі податкового повідомлення –рішення з нарахованих штрафних санкцій з податку власників транспортних засобів за № 0000581800/0 від 05.06.2006 в сумі 125 грн. та в частині залишення в силі податкового повідомлення рішення № 0000561800/0 від 05.06.2006 про нарахування штрафних санкцій з збору за забруднення навколишнього середовища в сумі 563,01 грн.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачем була проведена перевірка сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов’язання протягом граничних строків сплати по земельному податку з юридичних осіб, податку з власників транспортних засобів, збору за забруднення навколишнього природного середовища, та складено Акт №44/15-320 від 30.05.2006.

На підставі Акту перевірки №44/15-320 від 30.05.2006 та в зв’язку з виявленими порушеннями відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення, №0000581800/0 від 05.06.2006, яким позивачу донараховано 625 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 50% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання зі сплати податку з власників транспортних засобів, позивачем затримано на 255 календарних дня строк сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 1030 грн., №0000561800/0 від 05.06.2006, яким позивачу донараховано 848,01 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 50% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання зі сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за затримку на 173 календарних дня строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 1496,02 грн., №0000591800/0 від 05.06.2006, яким позивачу донараховано 450 грн. штрафних санкцій, які складаються з суми штрафу у розмірі 50% за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов’язання зі сплати земельного податку за затримку на 434 календарних дня строк сплати узгодженої суми податкового зобов’язання в розмірі 900 грн.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, сума штрафних санкцій донарахована позивачу внаслідок несвоєчасної несплати чергових платежів по самостійно поданим розрахункам по земельному податку №9928 від 31.01.2002, по податку з власників транспортних засобів №9455 від 11.01.2002, по збору за забруднення навколишнього природного середовища №3485 від 19.02.2003.

З матеріалів справи вбачається, що на вимогу суду апеляційної інстанції, витягів з облікової картки позивача по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів за період з 01.01.2002 по 14.07.2003 та платіжних доручень про сплату відповідного податку вбачається, що позивачем несвоєчасно сплачувались відповідні платежі згідно розрахунків (в матеріалах справи).

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, з облікової картки позивача по відповідному податку та платіжного доручення від 31.10.2002 (призначення платежу - за 3 квартал 2002 року) сплата позивачем відповідного податку саме 31.10.2002, тобто з затримкою на 17 календарних днів.

Також, матеріалами справи підтверджується, що підставою для нарахування штрафних санкцій по земельному податку є несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов’язань позивача на підставі самостійно поданого розрахунку №9928 від 31.01.2002, для нарахування штрафних санкцій по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів є несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов’язань позивача на підставі самостійно поданого розрахунку №9455 від 11.01.2002, для нарахування штрафних санкцій по збору за забруднення навколишнього природного середовища є несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов’язань позивача на підставі самостійно поданих розрахунків №3485 від 19.02.2003, №11118 від 23.04.2002, №494 від 01.08.2002, №2211 від 05.11.2002 та №3485 від 07.02.2003.

Відповідно до п. 1.11 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов’язкового платежу).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з облікової картки позивача по відповідному податку та платіжних доручень від 12.11.2002 (призначення платежу - за 3 квартал 2002 року) вбачається сплата позивачем відповідного податку саме 12.11.2002, з затримкою на 28 календарних днів.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення №0000581800/0 від 05.06.2006 прийнято відповідачем правомірно лише в частині донарахування позивачу 125 грн. штрафних санкцій.

Судом апеляційної інстанції встановлено та вбачається з облікової картки позивача по доручень про сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища та платіжного доручення №257 від 25.02.2003 (призначення платежу - за 4 квартал 2002 року) вбачається сплата відповідних сум саме 25.02.2003, тобто з затримкою на 56 календарних днів та підлягає застосуванню штрафна санкція в розмірі 20%.

Також в наведеному відповідачем розрахунку штрафних санкцій зазначено, що граничний термін сплати позивачем 300 грн. по збору за забруднення навколишнього природного середовища становить 01.01.2003, а фактично позивачем її сплачено 17.06.2003р., тобто з затримкою на 167 днів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що з облікової картки позивача по відповідному збору та платіжного доручення №430 від 31.03.2003 вбачається сплата позивачем збору за забруднення навколишнього природного середовища з затримкою на 89 календарних днів. Таким чином, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необґрунтованість застосування відповідачем штрафної санкції в розмірі 20%.

Також в наведеному відповідачем розрахунку штрафних санкцій зазначено, що граничний термін сплати позивачем 250 грн. по збору за забруднення навколишнього природного середовища становить 01.01.2003, а фактично позивачем її сплачено 18.06.2003, тобто з затримкою на 168 днів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення №0000561800/0 від 05.06.2006 прийнято відповідачем правомірно лише в частині донарахування позивачу 563,01 грн. штрафних санкцій.

Також, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що податкове повідомлення-рішення №0000591800/0 від 05.06.2006 підлягає скасуванню.

Оскільки позивачем розрахунок земельного податку №9928 було подано 31.01.2002, термін чергової сплати настав 04.03.2002, а фактично позивачем відповідну суму сплачено 12.05.2003.

В п.п. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зазначено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на зазначене, при прийнятті судового рішення суд апеляційної інстанцій дійшов вичерпних юридичних висновків і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Ватутінського виробничого управління житлово-комунального господарства на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 11.05.2007 у справі № 09/5324а слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.