Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого –судді Бутенка В.І.,

суддів : Лиски Т.О.,

Штульмана І.В.,

при секретарі судового засідання Мацюк Т.С.,

за участю представників кандидата на пост Президента України ОСОБА_2: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку апеляційного провадження адміністративну справу за позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 до кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 про визнання протиправними дій кандидата на пост Президента України ОСОБА_6, апеляційне провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 ОСОБА_9 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2010 року, -

25 січня 2010 року кандидат на пост Президента України ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з позовом до кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення агітації проти нього як кандидата на пост Президента України під час проведення 20 січня 2010 року прес-конференції "Об’єднання заради України і майбутнього нащадків". Крім того, у позові ставилось питання щодо постановлення окремих ухвал з повідомленням про наявність порушень Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) газетою органів виконавчої влади України "Урядовий кур’єр"та надіслання їх до Центральної виборчої комісії і правоохоронних органів.

Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 20 січня 2010 року о 16 годині 30 хвилин, тобто після припинення передвиборної агітації, у приміщенні Будинку Уряду кандидатом на пост Президента України ОСОБА_6 була проведена прес-конференція на тему: "Об’єднання заради України і майбутнього нащадків", під час якої відповідачем здійснювалась передвиборна агітація проти кандидата на пост Президента України ОСОБА_2, що також було висвітлено у статті, яка розміщена в газеті "Урядовий кур’єр"№ 11(4162) від 21 січня 2010 року.

Посилаючись на те, що такі дії відповідач вчинив всупереч вимог ст.ст. 57, 64 Закону України "Про вибори Президента України", чим порушив його права як кандидата на пост Президента України та порядок проведення передвиборної агітації, позивач просив задовольнити позов.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2010 року адміністративний позов задоволено частково і визнано протиправними дії кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 щодо порушення положень Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) по обмеженню ведення передвиборної агітації 20 січня 2010 року під час проведення прес-конференції "Об’єднання заради України і майбутнього нащадків".

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду мотивовано тим, що під час дії законодавчо встановлених обмежень щодо проведення передвиборної агітації відповідачем були допущені висловлювання, які є такою агітацією у формі публічних негативних оцінок особистих якостей та діяльності кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 і спрямовані на формування волевиявлення виборців не голосувати за цього кандидата, в чому суд вбачав порушення відповідачем вимог Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) .

Стосовно питання про постановлення окремих ухвал з повідомленням про наявність порушень Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) газетою органів виконавчої влади України "Урядовий кур’єр"та надіслання їх до Центральної виборчої комісії і правоохоронних органів, то суд відмовив у його задоволенні з тих підстав, що газета "Урядовий кур’єр"не є стороною у даному процесі, а тому постановлення рішення по відношенню до цієї юридичної особи є порушенням її права на захист.

Не погоджуючись із цим судовим рішенням, представник відповідача ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2010 року в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

На думку представника відповідача, судом не враховано тієї обставини, що ОСОБА_6 при проведенні прес-конференції діяла як посадова особа - Прем’єр-міністр України, а не як кандидат на пост Президента України, в зв’язку з чим висновок суду про протиправність дій відповідача є неправильним.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази у справі при перегляді рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов такого висновку.

Як було встановлено судом першої інстанції, 20 січня 2010 року о 16 годині 30 хвилин у приміщенні Будинку Уряду кандидатом на пост Президента України ОСОБА_6 була проведена прес-конференція на тему: "Об’єднання заради України і майбутнього нащадків", під час якої відповідачем були допущені висловлювання, які є передвиборною агітацією у формі публічних негативних оцінок особистих якостей та діяльності кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 і спрямовані на формування волевиявлення виборців не голосувати за цього кандидата.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про вибори Президента України"від 05.03.1999 року № 474-XIV, кандидат на пост Президента України може розпочинати проведення передвиборної агітації наступного дня після його реєстрації Центральною виборчою комісією.

Передвиборна агітація закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем виборів.

Агітація перед повторним голосуванням розпочинається з дня, наступного після призначення повторного голосування, і закінчується о 24 годині останньої п'ятниці перед днем повторного голосування.

Передвиборна агітація у період виборчого процесу поза строками, встановленими у цій статті, забороняється.

Судом правильно не були взяті до уваги твердження представника відповідача про те, що оскаржені в даній адміністративній справі дії відповідача були вчинені ним як посадовою особою –Прем’єр-міністром України, а не як кандидатом на пост Президента України і не мають розглядатись як передвиборна агітація.

Отже, встановивши, що відповідач допустив порушення законодавства про вибори Президента України в частині ведення передвиборної агітації, в той час як діяла заборона на проведення такої агітації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність цих дій відповідача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 92 Конституції України організація і порядок проведення виборів визначаються виключно законами України. Організація і порядок проведення виборів Президента України визначені Законом України "Про вибори Президента України" (474-14) , відповідно до якого виборчий процес повинен здійснюватися на засадах, зокрема, законності, рівності всіх кандидатів на пост Президента України, неупередженості органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Колегія суддів зазначає, що одним із етапів виборчого процесу є передвиборна агітація, основною метою якої є формування волі виборців голосувати за того чи іншого кандидата на пост Президента України. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-якій формі та будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України (254к/96-ВР) та законам України (частина перша статті 58 Закону України "Про вибори Президента України").

Законом встановлено певні обмеження щодо ведення передвиборної агітації. Зокрема, відповідно до частини 15 статті 64 вказаного Закону заборонено кандидатам на пост Президента України, які займають посади, у тому числі за сумісництвом, в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, на державних, комунальних підприємствах, у закладах, установах, організаціях, військових частинах (формуваннях), залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб (у робочий час), службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації.

Крім того, згідно частини 17 Закону України "Про вибори Президента України" (474-14) забороняється проведення активної агітації (публікація агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, розповсюдження виборчих листівок, розклеювання виборчих плакатів, публічні заклики голосувати за чи проти кандидатів на пост Президента України) та розповсюдження політичної реклами з часу припинення передвиборної агітації. Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п'ятниці, що передує дню виборів чи дню повторного голосування, відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Зазначені заборони спрямовані на унеможливлення тиску на виборців, а також на створення умов для вільного волевиявлення виборців під час виборів.

Отже, суд першої інстанції правильно визнав допущені відповідачем під час проведення 20 січня 2010 року прес-конференції "Об’єднання заради України і майбутнього нащадків"висловлювання на адресу кандидата на пост Президента України ОСОБА_2 як передвиборну агітацію, оскільки виходив з того, що будь-які матеріали мають розцінюватись в якості передвиборної агітації, якщо вони розміщені чи проголошені в строки виборчої компанії, містять оціночні судження про переваги або недоліки певного кандидата, оцінки передвиборної програми, надають переваги в будь-якій формі певному кандидату або спрямовані на спонукання виборців до голосування за або проти певного кандидата, а також офіційні повідомлення проголошені в період виборчого процесу, які мають агітаційний характер.

Стосовно посилань представника відповідача на те, що, проводячи прес-конференцію "Об’єднання заради України і майбутнього нащадків", ОСОБА_6 діяла як Прем’єр-міністр України, а не як кандидат на пост Президента України, то колегія суддів зазначає, що відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про Кабінет Міністрів України"до основних завдань Кабінету Міністрів України належать, зокрема, забезпечення державного суверенітету та економічної самостійності України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України; вжиття заходів щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина, створення сприятливих умов для вільного і гармонійного розвитку особистості; забезпечення проведення бюджетної, фінансової, цінової, інвестиційної, у тому числі амортизаційної, податкової, структурно-галузевої політики; політики у сферах праці та зайнятості населення, соціального захисту, охорони здоров’я, освіти, науки культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування тощо.

Прем’єр-міністр згідно з пунктами 1, 9 частини 1 статті 44 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує діяльність Кабінету Міністрів України на забезпечення здійснення внутрішньої і зовнішньої політики держави, виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, та здійснення інших повноважень, покладених на Кабінет Міністрів України, представляє Кабінет Міністрів України у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами.

Однак зі змісту виступу Прем’єр-міністра України ОСОБА_6 під час проведення прес-конференції "Об’єднання заради України і майбутнього нащадків"вбачається, що поширювана нею інформація в частині, яка є предметом оскарження у даній справі, не стосується діяльності Уряду чи Прем’єр-Міністра України, а відтак такі дії не здійснювались відповідачем на виконання своїх повноважень як голови Уряду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про протиправність вчинених відповідачем дій, у зв’язку з чим судом прийнято обґрунтоване рішення про часткове задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, а тому у відповідності із статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає таку апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 172, 177, 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу представника кандидата на пост Президента України ОСОБА_6 ОСОБА_9 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.