ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" липня 2009 р. м. Київ К-10213/07
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І.,
Горбатюка С.А.,
Смоковича М.І.,
Сороки М.О.,
Штульман І.В. (доповідач),
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі – УПФ) України у місті Хмельницькому, Державного підприємства (далі –ДП) "Новатор" про визнання права на пенсію та зобов’язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах, за касаційними скаргами УПФ України у місті Хмельницькому та ДП "Новатор" на постанову Хмельницького міськрайонного суду від 30 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 квітня 2007 року, -
встановив:
У січні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив визнати за ним право на пенсію на пільгових умовах, зобов’язавши відповідача призначити йому таку згідно Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 (далі –Список №2) у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-XII (1788-12)
(далі – Закон №1788-XII (1788-12)
) з часу пред’явлення позову.
В обґрунтування позову заявник вказував, що з 01.08.1971р. по 21.02.1989р. він працював у ДП "Новатор" шліфувальником на сухій шліфовці з повним 8-ми годинним робочим днем і до виконання іншої роботи в робочий час не залучався. Посилаючись на те, що вказана посада включена до
Списку №2 та виходячи з положень ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" заявник вважав, що він має право на пільгове пенсійне забезпечення як особа, яка працювала на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, передбаченими раніше діючим законодавством та на день введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12)
(до 01.01.1992р.) мав повний стаж на зазначених роботах, що надавав право на пенсію на пільгових умовах.
Звернувшись з цього приводу в листопаді 2006 року до УПФ України у місті Хмельницькому, ОСОБА_1. 08.12.2006р. отримав відмову, у зв’язку з чим вважав порушеним своє право на пенсійне забезпечення та просив суд позов задовольнити.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 30.01.2007р., залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 11.04.2007р., позов було задоволено в повному обсязі.
В касаційних скаргах відповідачі –УПФ України у місті Хмельницькому та ДП "Новатор" просять скасувати постановлені по справі судові рішення з мотивів невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та, зокрема, ДП "Новатор" –справу направити на новий судовий розгляд, а УПФ України у місті Хмельницькому –ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій правильно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1. з 01.08.1971р. по 15.12.1987р. та з 01.04.1988р. по 21.02.1989р. виконував роботи по шліфовці металевих виробів та інструменту абразивними кругами сухим способом на Хмельницькому радіотехнічному заводі (в подальшому –Виробниче об’єднання "Новатор", на даний час –ДП "Новатор"). З 04.06.1990р. він прийнятий шліфувальником 6 розряду в ДП "Новатор", де до 10.02.1992р. виконував шліфувальні роботи, а з 19.08.1997р. був звільнений з роботи за власним бажанням.
14.07.2005р. ОСОБА_1. досяг 55 річного віку, загальний стаж роботи склав 31 рік 18 днів, з них пільгового стажу –18 років 11 місяців 10 днів.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", яка регулює питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах, право на такий вид пенсії мають, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки –після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається ст.100 даного Закону. За змістом вказаної норми Закону особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.
Статтею 62 Закону №1788-XII визначено –основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 розділу VII Списку №2 від 22.08.1956р. №1173 –робітники зайняті на виробництві дроту та каліброваного металу шліфувальниками на сухій шліфовці мають право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, УПФ України у місті Хмельницькому виходив із того, що пенсіонер не надав уточнюючих довідок з ДП "Новатор" про періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професію або посаду, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з того, і з цим вірно погодилась колегія суддів апеляційного суду, що вимоги суб’єкта владних повноважень про надання уточнюючої довідки про пільговий стаж суперечать положенням ст. 62 Закону №1788-XII, де зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в поряду встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637 (637-93-п)
(далі –Порядок №637) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
З огляду на обставини встановлені в судовому засіданні та приведені вимоги законодавства, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, і з цим вірно погодилась колегія суддів апеляційного суду, про те, що на час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України заявник, досягнувши 55-річного віку при наявності 18 років стажу роботи в шкідливих і важких умовах праці, набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах й правомірно зобов’язав суб’єкта владних повноважень призначити йому такий вид пенсії, оскільки вказані обставини підтверджуються записами трудової книжки ОСОБА_1
Доводи ДП "Новатор" про те, що судами не надано оцінки відсутності доказів щодо проведення атестації робочого місця не можуть бути взятими до уваги, оскільки обов’язкову атестацію було запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992р. №442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (442-92-п)
, тобто до того, як позивач набув пільговий стаж ще 1989 році.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що з’ясувавши в достатньо повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення, що відповідають вимогам закону. Висновки судів достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Відповідно до ст. 86 КАС України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
При вирішенні справи судами правильно застосовані норми матеріального права, порушень норм процесуального права, які б могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ч.1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
ухвалив:
Касаційні скарги Управління Пенсійного фонду України у
місті Хмельницькому та Державного підприємства "Новатор" – залишити без задоволення .
Постанову Хмельницького міськрайонного суду від 30 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 11 квітня 2007 року – залишити без змін .
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді І.В. Штульман