ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
15 липня 2009 року
|
м. Київ
|
к-22140/08
|
Вищий адміністративний суд України у складі:
|
головуючого судді
|
Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
|
|
суддів
|
Гашицького О. В.,
|
|
|
Головчук С. В.,
|
|
|
Мойсюка М. І.,
|
|
|
Цуркана М. І.,
|
секретар судового засідання Фіцай Є. В.,
за відсутності сторін та їх представників,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання провести підвищення до пенсії,
встановив:
01.07.2008р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області про зобов'язання відповідача нарахувати щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни з 01 січня 2006 року.
Позивач зазначив, що він відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що розмір виплаченого йому підвищення до пенсії не відповідає розміру, встановленому цим законом, просив зобов'язати відповідача здійснити відповідні перерахунки з 01 січня 2006 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року, позов задоволено частково: визнано незаконною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області щодо відмови у виплаті підвищення до пенсії за віком позивачу; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області здійснити виплату позивачу підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Заперечень не надійшло.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Судами встановлено, що ОСОБА_1, 1941 року народження, відноситься до категорії діти війни.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Посилання скаржника на те, що законом не визначено які органи повинні здійснювати нарахування та виплату вказаного підвищення, не приймаються колегією суддів, оскільки згідно з п. п. 7 п. 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином суди дійшли правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком, а бездіяльність відповідача щодо ненарахування вказаного підвищення є незаконною.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено на 2007 рік.
Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 (v0a6p710-07)
визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже висновок судів, що перерахунок підвищення до пенсії слід проводити з 09 липня 2007 року є правильним.
Разом із тим, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, - 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР)
, згідно з рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.
Враховуючи викладене, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок підвищення до пенсії за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.
Відповідно до ст. 225 КАС України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області залишити без задоволення.
Змінити резолютивну частині постанови Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2008 року, виклавши абзац 3 в такій редакції:
"Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищення її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року.".
В іншій частині постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2008 року скасувати.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.
|
Головуючий суддя
|
Т. С. Розваляєва
|
|
|
|
судді
|
О. В. Гашицький
|
|
|
|
|
С. В. Головчук
|
|
|
|
|
М. І. Мойсюк
|
|
|
|
|
М. І. Цуркан
|
|
|