К-17823/08 Про визнання податкового зобов’язання з податку на прибуток - 13.07.2009 Прийняття

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську (далі по тексту – СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську)

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" (далі по тексту – ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського")

про визнання податкового зобов’язання з податку на прибуток, -

У жовтні 2004р. позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом у якому поставлено питання про визнання податкового зобов’язання з податку на прибуток, визначеного внаслідок застосування непрямих методів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що використовуючи метод економічного аналізу Методичних рекомендацій визначення сум податкових зобов’язань за непрямими методами, затверджених наказом ДПА України від 05.07.2002р. №312ДСК податковим органом було донараховано позивачу податок на прибуток у сумі 6340700,00грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 5344700,00грн..

Справа неодноразово переглядалась судовими інстанціями.

Останнім рішення суду першої інстанції – постановою господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2008 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій мотивували рішення тим, що висновки податкового органу не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і нарахування зобов’язань з податку на прибуткок платнику податку не є правомірним.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" та Фірмою нерезидентом "Інстрад ЛТД" (Мальта) укладено контракт №0503 від 05.03.2002р. на переробку давальницької сировини нерезидента, вугільного коксуючого концентрату, в кокс (а.с.84-87 т.І).

ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" уклав договір доручення з ТОВ "Технологія" №275 від 05.03.2002р. на укладення договорів про переробку вугільного концентрату у кокс з третіми особами (а.с.88-90 т.І).

В подальшому, ТОВ "Технологія" на підставі договору №275 від 05.03.2002р. уклало угоди з ВАТ "Дніпрококс", ВАТ "Баглейкокс", ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" на переробку вугільного концентрату в кокс металургійний, коксовий горіх, коксову дрібнину, смолу, сирий бензол, сульфат амонія, сірку газову, концентрат германія (а.с.83-100 т.ІІІ).

СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську проведено документальну перевірку діяльності ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" з питань дотримання податкового та валютного законодавства України за період з 01.04.2003р. по 31.12.2003р., про що складено акт №191-02/3-39-05393056 від 14.07.2004р. (т.1 а.с.21-40).

З акту перевірки вбачається, що оскільки ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського":

- не було надало на перевірку документів, що підтверджують надходження на підприємство та відвантаження за вивізними вантажними митними деклараціями на адресу нерезидента готової продукції на першому етапі з давальницької сировини нерезидента підприємствами ВАТ "Дніпрококс", ВАТ "Баглейкокс", ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод";

- не було відображено в деклараціях у складі валового доходу суми вартості такої супутньої продукції, як коксовий горіх, коксову дрібнину, смолу, сирий бензол, сульфат амонія, сірку газову, концентрат германія;

- ВАТ "Дніпрококс", ВАТ "Баглейкокс", ВАТ "Дніпродзержинський коксохімічний завод" передали на ТОВ "Технологія" кокс металургійний і вищевказану супутню продукцію;

- ТОВ "Технологія" відвантажило на ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" лише кокс металургійний без супутної продукції;

- супутня продукція оприбуткована на балансі ТОВ "Технологія" і не відвантажена на адресу власника давальницької сировини Фірми нерезидента "Інстрад ЛТД" (Мальта), - податковий орган дійшов висновку про те, що вартість супутної продукції повинна була бути відображена у складі валового доходу у звітності ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" як безоплатно отримана і безоплатно передана на ТОВ "Технологія".

Отже, згідно рішення начальника СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську №908/1 від 14.06.2004р. до позивача застосовані непрямі методи при визначенні податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі:

а) 6340700,00 грн. податку на прибуток;

б) 5344700,00 грн. штрафних санкцій, -

всього - 11685400,00 грн..

Податковим повідомленням - рішенням від 15.07.2004р. №0000950814/0/20124 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську визначила за непрямими методами суму податкового зобов’язання ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" з податку на прибуток у сумі 11685400,00 грн., у т.ч. 6340700,00грн. основного платежу та 5344700,00грн. - штрафних санкцій (т.1 а.с.8).

Обґрунтовуючи правомірність прийнятого рішення позивач стверджує, що ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" отримав давальницьку сировину вугільний коксуючий концентрат для переробки в кокс, а отриману в результаті переробки коксу супутню продукцію, яка є власністю Фірми нерезидента "Інстрад ЛТД" (Мальта), не відвантажив нерезиденту, і така продукція, як матеріальна допомога, повинна була облікуватись у валових доходах відповідача, чого зроблено не було.

У відзиві на позовну заяву від 04.11.2004р. №250/3-394 (т.1 а.с.94 – 96) відповідач ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" проти позову заперечував, мотивуючи тим, що товариство супутню продукцію не отримувало і не передавало на ТОВ "Технологія", тому не повинно було включати її до складу свого валового доходу.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15 вересня 1995 року N327/95-ВР в редакції від 4 жовтня 2001 року, яка діяла на час існування спірних правовідносин, давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним в результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику.

Статтею 2 цього закону встановлено, що давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються при ввезенні товарів відповідно до законодавства. Пунктом 17 статті 2 передбачено, що відходи чи брухт, що залишилися після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства. Сплата зазначених податків та зборів провадиться покупцем відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію (без фактичного ввезення товару в Україну).

Як слідує з акту перевірки від 14.07.2004р. №191-02/3-39-05393056 давальницьку сировину вугільний концентрат перероблено в кокс металургійний, коксовий горіх, коксову дрібнину, смолу, сирий бензол, сульфат амонія, сірку газову, концентрат германія.

Кокс металургійний використано для виробництва металопрокату, який реалізовано постачальнику давальницької сировини, у цій частині у перевіряючого органу претензій немає.

Інша супутня продукція: коксовий горіх, коксову дрібнину, смолу, сирий бензол, сульфат амонія, сірку газову, концентрат германія - отримана ТОВ "Технологія" та оприбуткована цим товариством.

За таких обставин, відповідно до вимог ст. 2 п.17 Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15 вересня 1995 року N327/95-ВР, немає підстав для включення до валових доходів Відкритого акіонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського" як матеріальної допомоги вартості цієї супутньої продукції.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпним, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2008 року – залишити без змін.