Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Юрченка В.В.

розглянувши у порядку попереднього розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного сулу Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2008 року,

Із зазначеним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду у грудні 2007 року. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що він є пенсіонером за віком, має статус дитини війни. В порушення вимог Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) (далі - Закон) від 18 листопада 2004 року №2195-ІV відповідачем в 2007 році не підвищено розмір його пенсії на 30% прожиткового мінімуму для непрацездатних. Просив визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у підвищені розміру пенсії починаючи з 09 липня 2007 року та зобов'язати останнього здійснити щомісячне підвищення пенсії на 30 % від прожиткового мінімуму для непрацездатних починаючи з 09 липня 2007 року.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2008 залишена без змін постанова Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2008 року, якою позов задоволено.

Справа № К-18020/08

Головуючий у першій інстанції Чулуп О.С.

Доповідач Ліпський Д.В

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін виходячи з наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 має статус дитини війни та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" має право на державну соціальну підтримку, зокрема на підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" останнім пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупинено на 2007 рік.

Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , пункт 12 статті 71 та статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону, яка діяла до 01.01.2006 року.

Доводи касаційної скарги про те, що поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується виключно для визначення пенсій, що призначаються лише за цим Законом і не стосується дітей війни відповідно до статті 6 Закону, є непереконливим.

Положення статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті мінімального розміру пенсії за віком.

Посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат доплати до пенсії не може братися до уваги, оскільки відсутність коштів не є підставою невиконання зобов'язань, покладених на управління законодавством.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішеннях, які належним чином мотивовані і за своїм змістом та формою відповідають вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим а постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 18 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного сулу Автономної Республіки Крим від 09 вересня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі Автономної Республіки Крим про визнання дій неправомірними - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.