Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

У листопаді 2006 року перший заступник Прокурора Житомирської області в інтересах територіальної громади м.Житомира звернувся з позовом до Житомирської міської ради та ПП "Метеорит"про визнання нечинним п. 1 рішення 24 сесії 4 скликання Житомирської міської ради №501 від 13.01.2005.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилався на те, що орендарем на час вирішення питання про віднесення зазначеного приміщення до числа тих, що підлягають приватизації шляхом викупу, не здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди вартістю не менше як 25 % залишкової (відновної за врахуванням зносу) вартості. Неврахування вищенаведених вимог законодавства призвело до прийняття сесією Житомирської міськради неправомірного рішення №501 від 13.01.2005 про віднесення вказаного об’єкта комунальної власності до числа тих, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Постановою Богунського районного суду м.Житомира від 29.01.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2007, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими по справі рішеннями судів прокуратура Житомирської області звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права скаржник ставить питання про скасування постанови Богунського районного суду м.Житомира від 29.01.2007 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2007 та просить винести нове рішення про задоволення позовних вимог.

Так, скаржник вважає, що при визначенні способу приватизації об’єктів комунальної власності сесія Житомирської міської ради зобов’язана дотримуватись не лише вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) , а також і вимог спеціального законодавства про приватизацію, а саме Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" (1723-14) №1723-111 від 18.05.2000.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 13.01.2005 Житомирською міською радою двадцять четвертої сесії четвертого скликання прийнято рішення №501 щодо віднесення до приватизації шляхом викупу ПП "Метеорит"приміщення за адресою м. Житомир, вул. Короленко, 5/20.

Відповідно до вимог п.30 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування"прийняття рішення щодо відчуження комунального майна, затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об’єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації, визначення доцільності порядку та умов приватизації об’єктів комунальної власності належить до виключної компетенції міської ради, що вирішуються на її пленарних засіданнях.

Згідно положень Державної програми приватизації на 2000-2002 роки продаж об’єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) .

Статтею 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств"передбачено, що місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об’єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають продажу на аукціоні; конкурсом; викупу. Включення об’єктів малої приватизації до переліків що підлягають приватизації шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом або викупу здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.

На момент подання заяви ПП "Метеорит"спірний об’єкт комунальної власності не був включений відповідно до об’єктів, що підлягають приватизації шляхом аукціону або за конкурсом, та не відносився до переліку об’єктів, що не підлягали приватизації.

Відповідно до положень пп. 48,51,52,53 Програми приватизації продаж об’єктів групи А здійснюється відповідно до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) .У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об’єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об’єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Приватне підприємство "Метеорит"подало до відділу по управлінню та приватизації комунального майна міської ради документи, вичерпний перелік яких встановлений пунктом 4 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а саме: заяву про включення орендованого приміщення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, документ про внесення плати за подання заяви, повну назву заявника та його юридичну адресу, прізвище, ім’я, по батькові керівника, номери розрахункових рахунків у банківських установах, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об’єкт приватизації. нотаріально посвідчені копії установчих документів, що підтверджують право юридичної особи бути покупцем.

Додаткові відомості та документи подаються лише за згодою заявника.

Відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем згідно з Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" (2163-12) ; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію об’єкта; не затверджено переліків об’єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають приватизації.

Отже, орган приватизації зобов’язаний включити орендовані об’єкти до переліку, що підлягають приватизації шляхом викупу, якщо орендарі здійснили поліпшення орендованого майна, як це зазначено в пункті 51 Програми, але також орган приватизації має право за власною ініціативою визначити спосіб приватизації майна, як це передбачено Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" (2171-12) . Таким чином, міська рада скористалась правом, наданим їй чинним законодавством та прийняла рішення про доцільність приватизації об’єкта комунальної власності міста шляхом викупу орендарем.

При включенні орендованого приміщення по вул. Короленка, 5/20 до переліку об’єктів, що підлягають шляхом викупу орендарем, міською радою було дотримано положення ст.3, ч.3, 4 ст. 7, ст. 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", п.30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", а також пункту 51 Державної програми приватизації, який передбачає, що таке ж право викупу (як і орендарі, які здійснили поліпшення) одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно правомірності прийняття Житомирською міською радою двадцять четвертої сесії четвертого скликання рішення №501 щодо приватизації шляхом викупу ПП "Метеорит"приміщення по вул. Короленко,5/20 в м. Житомирі.

Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх скасування.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Прокуратури Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 29.01.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2007 –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.