Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі Луганської області та ОСОБА_1на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі Луганської області про перерахунок пенсії,

06 грудня 2007 року ОСОБА_1звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі Луганської області, відповідно до уточнених вимог якого просив визнати відмову Управління у перерахування позивачу пенсії та додаткової пенсії неправомірною, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок державної та додаткової пенсій згідно з ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 січня 2006 року.

Позивач зазначив, що він є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати державну та додаткову пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що розмір призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідає розміру, встановленому цим законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність до закону, ОСОБА_1просив зобов'язати Управління Пенсійного фонду усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки з 01 січня 2006 року.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року, позов задоволено частково: визнано дії посадових осіб відповідача щодо нарахування і виплати пенсії позивачу незаконними; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі Луганської області зробити перерахунок та виплату пенсіїОСОБА_1 в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком з 01.10. 2007 року; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій щодо визначення часу, з якого підлягає нарахування пенсії, звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просив в цій частині рішення скасувати, а його вимоги задовольнити.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою на них, в якій просив спірні рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами положень ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

В своєму запереченні на касаційну скаргу відповідача позивач просив рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційних скарг, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга позивача підлягає частковому задоволенню, скарга відповідача підлягає задоволенню повністю: рішення судів скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд, - в зв'язку з порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Судами встановлено, що ОСОБА_1на час розгляду справи віднесений до 1 категорії осіб, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 3 групи.

В жовтні 2007 року позивач звернувся до Пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії в розмірі, встановленому ст. 50, ч. 4 ст. 54 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на яку отримав відмову.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

За змістом ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам IІI групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, яка згідно з ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.

Розрахунок пенсії позивачу до 01 січня 2008 року відповідачем проведено, виходячи з розміру 19 грн 91 коп., тобто відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 (1-2002-п) .

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Таким чином дії відповідача щодо виплати позивачу державної та додаткової пенсії до 01 січня 2008 року в розмірі меншому, ніж встановлено ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є неправомірними.

Однак позивач просить зобов'язати відповідача провести йому перерахунок пенсії з 01.01.2006 року.

Суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково: з 01 жовтня 2007 року.

При цьому суди не звернули уваги на положення ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за якими перерахунок призначеної пенсії в порядку здійснюється, крім випадку, передбаченого ч. 3 ст. 42 цього закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії провадиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Отже суди неправильно застосували матеріальний закон, цій, оскільки перерахунок державної та додаткової пенсії повинен здійснюватись з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Крім того, пунктом 28 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , який набрав чинності з 01 січня 2008 року, внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) :

текст ст. 50 закону викладено у такій редакції: "Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність";

текст ст. 54 закону викладено у такій редакції: "У всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по I групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 - 1990 роках та осіб, евакуйованих у 1986 році із зони відчуження: по I групі інвалідності - 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: по I групі інвалідності - 130 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 120 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності - 110 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; дітям-інвалідам - 70 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судами не дано оцінки, чи виплачувалася позивачу з 01 січня 2008 року відповідачем державна та додаткова пенсія у розмірах, встановлених вказаними статтями. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) визнано неконституційним положення пункту 28 розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином у 2008 році саме з 22 травня - дня прийняття Конституційним судом України рішення № 10-рп/2008 - у відповідача виникло чергове зобов'язання перерахувати державну та додаткову пенсію у розмірах, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) , в редакції закону до 01 січня 2008 року.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційні скарги ОСОБА_1та Управління Пенсійного фонду України в місті Красному Лучі Луганської області задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 травня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2008 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.