Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську Донецької області про визнання дій неправомірними, перерахунок пенсії,

ОСОБА_1. звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську Донецької області з позовом, відповідно до уточнених вимог якого просив визнати неправомірними відмови відповідача щодо перерахування пенсії та додаткової пенсії в розмірах, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та зобов'язати відповідача провести відповідні перерахунки та виплати з 01 грудня 2007 року.

Позивач зазначив, що він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати основну та додаткову пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року позов задоволено: визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Краматорську в перерахунку пенсії ОСОБА_1неправомірною; зобов'язано відповідача перерахувати основну та додаткову пенсію позивачу відповідно до ст. ст. 49, 50 ч. 4, ст. 54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) з 01 грудня 2007 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року (з врахуванням ухвали від 24 грудня 2008 року про внесення виправлень в судове рішення) постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2008 року змінено: позов задоволено частково, визнано відмову відповідача в перерахунку пенсії позивачу неправомірною, зобов'язано відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком, з 1 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач в своїх запереченнях просив рішення судів залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо уточнення періоду, за який має здійснюватись перерахунок пенсії, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" (107-17) редакцію статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було змінено. Дія вказаних норм була відновлена в зв'язку з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) . А тому саме з 22 травня 2008 року, з дня втрати чинності положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" (107-17) , повинен бути здійснений перерахунок пенсії позивачу.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Краматорську Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.