Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Федорова М.О.

при секретарі судового засідання: Сенченко Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року

та постанову Господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2007 року

у справі № 21/291-НА

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

за участю Прокуратури Хмельницької області

про визнання неправомірними дій та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В квітні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд"(далі - ТОВ, позивач) звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними дій Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі –ДПІ, відповідач) по проведенню 19 квітня 2007 року виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) (далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ № 0000262302/0/3497 від 19 квітня 2007 року.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що протягом вересня-грудня 2006 року позивачем декларувалось бюджетне відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок.

Відповідно до вимог підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковим органом проведено камеральні та документальні перевірки платника податку, про що складено відповідні акти та довідки.

За результатами перевірки декларації за грудень 2006 року зменшено суму бюджетного відшкодування на 53673,00 грн.

Станом на 19 квітня 2007 року, з врахуванням результатів вищевказаних перевірок, бюджетне відшкодування по податку на додану вартість по платнику рахується в сумі 4954629,00 грн.

Крім того, за результатами всіх перевірок було зроблено висновки про неможливість підтвердження задекларованих сум бюджетного відшкодування в зв'язку із необхідністю проведення зустрічних перевірок до виробника (імпортера) по основному постачальнику ТОВ "АР-Хімпроект"з метою дослідження фактів включення до податкових зобов’язань та сплати до бюджету сум податку на додану вартість.

Листом № 12917/10/23-3 від 03 квітня 2007 року відповідач звернувся до позивача з проханням надати пояснення та їх документальні підтвердження щодо включення сум ПДВ по фінансово-господарських операціях з ТОВ "АР-Хімпроект"до розрахунку бюджетного відшкодування за вересень-грудень 2006 року.

Позивач листом № 1054 від 18 квітня 2007 року повідомив, що розрахунок бюджетного відшкодування за вересень-грудень 2006 року здійснювався ним в порядку, передбаченому Законом № 168/97-ВР (168/97-ВР) та наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" (z0250-97) , та відповідачем проведено окремі камеральні та документальні перевірки стосовно достовірності нарахування сум податку на додану вартість, заявлених ТОВ до бюджетного відшкодування за вересень-грудень 2006 року, що підтверджується відповідними актами перевірок. Інші документи, які не досліджувались під час документальних перевірок у нього відсутні.

У зв'язку із неподанням позивачем на виконання листа № 12917/10/23-3 від 03 квітня 2007 року документів, 19 квітня 2007 року відповідачем на підставі пункту 1 частини 6 статті 11-1 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні"(далі – Закон № 509-ХІІ (509-12) ) проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року за наслідками перевірок інших платників податків, які свідчать про порушення Закону № 168/97-ВР (168/97-ВР) .

Частиною 6 статті 11-1 Закону № 509-ХІІ передбачено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених вказаною частиною, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідачем не було надано суду доказів наявності підстав для проведення 19 квітня 2007 року виїзної позапланової перевірки позивача. Як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, лист відповідача № 12917/10/23-3 від 03 квітня 2007 року не містить інформації про те, які саме факти при перевірці інших платників податків свідчать про порушення позивачем норм чинного законодавства і які саме пояснення необхідно надати позивачу у зв’язку з цим.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Наведена правова норма надає податковому органу право провести камеральну та документальну перевірки платника податку у чітко визначені строки та не дозволяє проведення двох документальних перевірок по одній декларації та не дозволяє проведення такої перевірки після закінчення встановленого терміну.

Вказане вище дає підстави колегії суддів погодитись з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у відповідача підстав для проведення 19 квітня 2007 року виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень, жовтень, листопад, грудень 2006 року, а відтак дії податкового органу по її проведенню обґрунтовано визнано судами неправомірними, а також скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000262302/0/3497 від 19 квітня 2007 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування на 4954629 грн., прийняте за результатами вказаної перевірки.

Зменшуючи позивачу суму бюджетного відшкодування на 4954629 грн., відповідач виходив з неможливості підтвердити сплату податку на додану вартість до бюджету по всьому ланцюгу постачання у зв’язку з ліквідацією деяких постачальників з причин їх банкрутства.

В ході апеляційного розгляду справи встановлено, що право позивача на отримання бюджетного відшкодування за вересень-грудень 2006 року в сумі 4954629 грн. підтверджено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а саме: постановою Господарського суду Хмельницької області від 17 квітня 2007 року у справі № 21/2223-А, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2007 року, задоволено позовні вимоги ТОВ та визнано неправомірною бездіяльність ДПІ у м. Хмельницькому стосовно повернення позивачу суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 4954629 грн., стягнуто з Державного бюджету України на його користь суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 4954629 грн. Вказана сума складається з сум податку на додану вартість, заявлених до бюджетного відшкодування за результатами податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень-грудень 2006 року. У названій справі судами встановлено, що по деклараціях позивача з ПДВ за вересень-грудень 2006 року відповідачем проведено всі передбачені законодавством виїзні та невиїзні перевірки. За результатами перевірок відповідачем не встановлено фактів здійснення позивачем розрахунку сум бюджетного відшкодування з порушенням норм податкового законодавства, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження податкового кредиту.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року та постанову Господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2007 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2007 року та постанову Господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.