Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: головуючого – судді Леонтович К.Г.,

суддів: Васильченко Н.В. Гордійчук М.П., Матолича С.В., Розваляєвої Т.С.,

секретаря Нагорного М.В.,

за участю представника приватного підприємства агрофірми "Центр" Жабського Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщення суду справу за касаційною скаргою Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Кіровоградської області від 6 серпня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2008 року у справі №2/177 за позовом прокурора Устинівського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного підприємства агрофірма "Центр" про стягнення штрафних санкцій, -

У червні 2007 року прокурор Устинівського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся в суд з позовом до приватного підприємства агрофірма "Центр" про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2006 рік в розмірі 8216,66 грн.

Позивач заявлений позов обґрунтовував тим, що відповідач в порушення ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності

Справа № К-9840/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

інвалідів в Україні" не працевлаштував необхідну кількість інвалідів, а саме 2-х інвалідів, тому повинен сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 6 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити по справі нове рішення із задоволенням позовних вимог.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволення позовних вимог суди попередніх виходили з того, що відповідачем створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, Кричевська сільська рада повідомлялася про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, до відповідача для працевлаштування інваліди не направлялися, а підприємство не зобов’язане підбирати та працевлаштовувати інвалідів.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій погоджується.

Згідно ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до Акту позивача на агрофірмі не виконаний норматив щодо працевлаштування в кількості 2 інвалідів у 2006 р..

Згідно з ч.3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За ст.ст.18, 18.1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) забезпечення прав інвалідів на працевлаштування здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Державна служба зайнятості здійснює пошук роботи для інвалідів.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Як видно з матеріалів справи, відповідач звертався до місцевої сільської ради щодо наявності вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, у грудні місяці працевлаштував інваліда на створені робочі місця для інвалідів.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. що відповідач вчинив необхідні дії. передбачені законодавством по працевлаштуванню інвалідів у спірному періоді.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи

З урахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючисьст.ст.220,221,223,224,230,231Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 6 серпня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.