ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2009 року
м.
Київ
к-10989/08
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді
Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
суддів
Бившевої Л. І.,
Гашицького О. В.,
Мойсюка М. І.,
Цуркана М. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
встановив:
ОСОБА_1звернувся до Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області з позовом про визнання неправомірними відмови відповідача щодо перерахування пенсії та додаткової пенсії в розмірах, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та зобов'язання відповідача провести відповідні перерахунки та виплати з 19 вересня 2007 року, а також робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком.
Позивач зазначив, що він є інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати основну та додаткову пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, встановленим цим Законом, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки.
Постановою Ровеньківського міського суду Луганської області від 03 квітня 2008 року позов задоволено: визнано відмову управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки перерахувати ОСОБА_1державну та додаткову пенсію по інвалідності неправомірною; зобов'язано відповідача провести перерахунок державної пенсії позивачу як інваліду 3 групи, щодо захворювання якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком; провести перерахунок додаткової пенсії як інваліду 3 групи за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) мінімального розміру пенсії за віком в сумі 410 грн. 06 коп. з 19 вересня 2007 року, і надалі проводити перерахунок в разі зростання мінімальної пенсії за віком або зміни групи інвалідності.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року постанову Ровеньківського міського суду Луганської області від 03 квітня 2008 року скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області щодо призначення державної і додаткової пенсії за ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок державної та додаткової пенсії згідно ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 3 ст. 4 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожиткового мінімуму на особу, яка втратила працездатність, у відповідності до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з часу призначення пенсії; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати і прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Заперечень не надійшло.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини третьої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального та процесуального права.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позову в частині зобов'язання здійснювати перерахунок пенсії на майбутнє, оскільки захист прав є наступним, тобто передбачає встановлення факту їх порушення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Ровеньки Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2008 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.
Головуючий суддя
Розваляєва Т. С.
судді
Бившева Л. І.
Гашицький О. В.
Мойсюк М. І.
Цуркан М. І.