Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Голубєвої Г.К.

Конюшка К.В.

Ланченко Л.В.

Степашка О.І.

при секретарі Кризі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську

на постанову Господарського суду Луганської області від 21.09.2006 р.

та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 р.

у справі № 10/470н-ад

за позовом Дочірнього підприємства "Ринок м. Свердловська"

до Державної податкової інспекції у м. Свердловську

про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Господарського суду Луганської області від 21.09.2006 р., залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 р., позов задоволено повністю. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Свердловську № 0000362342/1 від 01.06.2006 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП "Ринок" державне мито в сумі 3,40 грн.

ДПІ у м. Свердловську подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Посилається на порушення судами норм матеріального права, наголошуючи на тому, що ринковий збір належить до місцевих податків і зборів і, оскільки, нормативно-правові акти, які регулюють порядок сплати цього збору, не передбачають механізму застосування штрафних санкцій за порушення порядку сплати, ці порушення слід відносити до порушень у сфері оподаткування і застосовувати штрафні санкції шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. Посилається на неврахування судами приписів Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 (z0105-01) , зазначаючи, що у чеку, що підтверджує сплату ринкового збору, повинна бути зазначена адреса господарської одиниці та найменування товару (послуги) у розумінні розділу 1 Положення. У підтвердження факту торгівлі без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, посилається на те, що перевірка проводилась з 11 год. 55 хв. по 12.20 хв.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом вибіркової перевірки торговельних місць ДП "Ринок" від 28.04.2006 р. № 97 зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 3 Указу Президента України "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" та Положення про порядок справляння ринкового збору, затвердженого рішенням Свердловської міської ради від 22.12.2004 р. № 286. Дані порушення полягали у відсутності касового чеку, та оформлення касових чеків неналежним чином (без зазначення виду платежу та із зазначенням неналежної адреси ДП "Ринок").

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000362342/1 від 01.06.2006 р. про визначення позивачеві суму податкового зобов’язання за платежем "ринковий збір" у вигляді штрафних санкцій у сумі 4250,00 грн.

Позиція судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу правових підстав визначати за торгівлю без касових чеків, що засвідчують сплату ринкового збору, та за наявність у торгівців неналежним чином оформлених касових чеків, штрафні санкції як податкове зобов’язання, застосовуючи Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (2181-14) , визнається судом касаційної інстанції правильною.

Пункт 1.5 ст. 1 вказану Закону під штрафною санкцією (штрафом) розуміє плату у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Позивачем допущено порушення правил, встановлених Указом Президента України "Про впорядкування механізму сплати ринкового збору" від 28.06.1999 р. № 761/99 (761/99) , а не правил оподаткування, визначених відповідними законами.

В результаті дослідження копій чеків, з якими податковий орган пов’язував порушення щодо неналежності оформлення, судами не було встановлено факту відсутності у чеках найменування товару (послуги), або наявність таких, які б не відповідали вимогам п. 1 Положення про форму і зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614 (z0105-01) , щодо відображення споживчих ознак товару (послуг) та однозначної ідентифікації товару чи послуги в документообігу СПД.

Судом першої інстанції було встановлено, що поєднання слів, зазначених у чеках, дозволяють ідентифікувати ознаки ринкового збору в документообігу позивача, оскільки такі зазначення відповідають Наказу ДП "Ринок" № 171 від 30.12.2004 р., яким визначені коди ринкового збору для позначення найменування послуги зі справляння ринкового збору у поєднанні слів, що ідентифікують найменування виду товару або продукції за яку справляється ринковий збір та літери "Б", яка означає нульову ставку податку, тобто ринковий збір.

Щодо неналежного зазначення у чеках адреси господарської одиниці, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з рішенням судів попередніх інстанцій, оскільки зазначення юридичної адреси позивача у чеках не може бути розцінено як порушення вимог щодо оформлення чеків, оскільки саме така адреса міститься у реєстраційному посвідченні касового апарату, виданого ДПІ у м.Свердловську.

Суди, застосувавши положення п. 23 Правил торгівлі на ринках, затверджених Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002 р. № 57/188/84/105 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.03.2002 р. за № 288/6576 (z0288-02) , якими передбачений обов’язок сплатити ринковий збір до початку торгівлі, початком якої вважається час, що настає через дві години з початку роботи ринку, правильно виходили з необхідності встановити обставину щодо часу, коли була здійснена перевірка.

Дана обставина не знайшла відображення в акті перевірки, а тому, виходячи із приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якими встановлений обов’язок суб’єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, суд касаційної вважає за правильне погодитися з висновками судів попередніх інстанцій про необхідність визнання протиправним застосування штрафних санкції до позивача за дане порушення через недоведеність його вчинення.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Свердловську залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Луганської області від 21.09.2006 р. та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 05.12.2006 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.