Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Конюшка К.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року

у справі № А 37/100

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_4

до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про визнання незаконним та відміну акту та рішень

У лютому 2006 року Приватний підприємець ОСОБА_4 звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання незаконним та відміну акта та рішень.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано частково незаконним та відмінено рішення Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про застосування штрафних санкцій від 27.09.2005 року № 0001272306/0, від 27.10.2005 року № 0001272306/1, від 01.12.2005 року № 0001272306/2, від 24.01.2006 року № 0001272306/3 на суму 2572 грн. У частині позовних вимог про визнання незаконним та відміну акта перевірки від 05.09.2005 року за № 000508 провадження у справі закрито. В решті позову відмовлено.

Суди першої та апеляційної інстанцій прийняті рішення в частині задоволення позову мотивували тим, що неможливо встановити факт невідповідності суми готівкових коштів позивача на місці розрахунків сумі готівки, зазначеній по денному Х-звіту, оскільки відповідна перевірка проводилась податковим органом одночасно щодо позивача та іншого приватного підприємця.

Новомосковська об’єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулась із касаційною скаргою на ухвалені у справі судові рішення, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року в частині визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій на суму 2572 грн. та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржені позивачем рішення від 27.09.2005 року № 0001272306/0, від 27.10.2005 року № 0001272306/1, від 01.12.2005 року № 0001272306/2, від 24.01.2006 року № 0001272306/3, якими застосовано до позивача штрафні санкції у сумі 2732 грн., прийняті відповідачем на підставі акта перевірки № 000508 від 05.09.2005 (далі - Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено про незабезпечення позивачем відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій (сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 576,00 грн., сума готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті, склала 57,60 грн.).

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято рішення від 27.09.2005 року № 0001272306/0, а також, за наслідками його адміністративного оскарження, рішення від 27.10.2005 року № 0001272306/1, від 01.12.2005 року № 0001272306/2 та від 24.01.2006 року № 0001272306/3, якими застосовано до позивача штрафні санкції у загальній сумі 2732 грн.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(далі – Закон № 265/95-ВР (265/95-ВР) ) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

За порушення наведеної норми податковим органом застосовано до позивача штрафну санкцію у сумі 2572,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в магазині, розташованому в АДРЕСА_1 окремі площі орендує не тільки приватний підприємець ОСОБА_4, а і приватний підприємець ОСОБА_5, торгове місце якого знаходиться за однією лінією прилавків з позивачем. Під час перевірки перевіряючими було зроблено підрахунок коштів з обох торгових місць: позивача та іншого приватного підприємця –ОСОБА_6 Крім того, в Акті перевірки вказано інший номер перевіряємого реєстратора розрахункових операцій, ніж той, що належить позивачу згідно реєстраційного посвідчення. Номер реєстратора розрахункових операцій, зазначений в Акті перевірки містить неузгоджені виправлення.

Враховуючи наведене, суди дійшли вірного висновку про те, що факт порушення позивачем пункту 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР не доведено податковим органом. Отже, суди першої та апеляційної інстанції правомірно прийняли рішення про задоволення позову в частині визнання незаконними спірних рішень на суму 2572 грн.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області без задоволення, а ухваленого у справі судового рішення апеляційної інстанції – без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Новомосковської об’єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України (2747-15) .