Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.01.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008

у справі № 2-а-651/08 (22-а-5633/08)

за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний торговий дім "Рівне"

до Державної податкової інспекції у м. Рівне

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державного казначейства у Рівненській області

про зобов’язання видати торговий патент на право здійснення діяльності у сфері грального бізнесу

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.01.2008, яку залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 у справі № 2-а-651/08, позовні вимоги Акціонерного товариства "Міжнародний торговий дім "Рівне"задоволено: зобов’язано Державну податкову інспекцію в м. Рівне видати Акціонерному товариству "Міжнародний торговий дім "Рівне"у встановленому Законом порядку торговий патент на право здійснення діяльності у сфері грального бізнесу згідно поданої 21.12.2007 заявки.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.01.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач 21 грудня 2007 подав до ДПІ в м. Рівне заявку на придбання торговельного патенту на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу (гральний стіл "Американська рулетка"з рулеточним механізмом), до якої додав нотаріально завірені копії статуту Акціонерного товариства "Міжнародний торговий дім "Рівне", свідоцтва про державну реєстрацію позивача та платіжне доручення № 1536 від 14.12.2007 про сплату 96000,00грн. - вартості торгового патенту за 3 місяці в сумі 48000,00 грн. та авансового платежу в сумі 48000,00 грн. Листом № 77 від 21.12.2007 р. позивач направив до ДПІ в м. Рівне додаток до листа № 76 - оригінал договору оренди нежитлового приміщення від 01.11.2007.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди мотивували тим, що заявка позивача на придбання торговельного патенту від 21 грудня 2007 року містить усі визначені Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) реквізити, вичерпний перелік яких зазначений у ч. 4 ст. 2 Закону, та є єдиною та достатньою підставою для придбання позивачем торгового патенту на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

В силу вимог ч.1-2 ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними в цьому Законі видами підприємницької діяльності.

Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені в частині першій статті 1 цього Закону.

Підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 5 вказаного Закону, патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Як встановлено пунктом 10-11 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 1998 р. № 1077 "Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів" (1077-98-п) , підставою для придбання торгового патенту є заявка суб'єкта підприємницької діяльності, складена за формою згідно з додатком.

Відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності у заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту.

Відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР) заявка обов'язково має містити такі реквізити:

найменування СПД;

витяг із засновницьких документів щодо юридичної адреси СПД, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, —довідка органу, з яким погоджено місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця; вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту;

найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.

Як вірно зазначено судами, вимог щодо пред'явлення органам державної податкової служби будь-яких ліцензій під час видачі патенту законодавчо не передбачено.

Згідно матеріалів справи, позивачем при поданні заявки, дотримано вимоги Закону (98/96-ВР) щодо її форми, що підтверджуються копією довідки про включення позивача до ЄДРПО, копією свідоцтва про державну реєстрацію позивача, копією ліцензії позивача на організацію та отримання тоталізаторів, гральних закладів від 19.03.2005, копією заявки на придбання торговельного патенту на 2008 рік, копією платіжного доручення № 1536 від 14.12.2007 про сплату 96000,00 грн. на придбання торговельного патенту, копією супровідного листа позивача № 76 від 21.12.2007 про направлення заявки на придбання торгового патенту, копією статуту позивача в редакції від 16.04.2007, копією листа позивача від 21.12.2007.

Пунктом 2 ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", визначено, що встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що вимога відповідачем ліцензії при видачі торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу є безпідставною, необґрунтованою і такою, що суперечить наведеним нормам права.

Щодо доводів скаржника в частині необхідності пред'явлення ліцензії, то колегія суддів враховує також, що згідно зі ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органам Державної податкової адміністрації України надано право здійснювати контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Тобто, органи державної податкової служби мають право вимагати у платників податків ліцензію на проведення азартних ігор лише під час здійснення контролю або перевірки суб'єкта господарювання під час провадження ним господарської діяльності у порядку, передбаченому законодавством, тому посилання на подібні листи в своїй касаційній скарзі, як на підставу своїх обґрунтувань, є помилковим.

Також судова колегія звертає увагу на те, що Листи Міністерства фінансів України не носять нормативного характеру, так як не зареєстровані у встановленому для нормативно-правових актів порядку у Міністерстві юстиції України.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне відхилити.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24.01.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 у справі № 2-а-651/08 (22-а-5633/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.