Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.

секретар Мудрицька Ю.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка Донецької області про визнання неправомірною відмову у зарахуванні пільгового стажу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року,

Із зазначеним позовом ОСОБА_2 звернувся у березні 2006 року. Свої вимоги мотивував тим, що при зверненні до управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка Донецької області йому безпідставно відмовлено у зарахуванні пільгового стажу відпрацьованого за професією віднесеною до Списку №1. Просив визнати відмову відповідача неправомірною та зобов'язати призначити пенсію з урахуванням пільгового стажу за період з 31 грудня 1976 року по 21 січня 1980 року та з 11 лютого 1980 року по 23 січня 1986 року.

Постановою Авдієвського міського суду Донецької області від 20 грудня 2007 року позов задоволено.

Справа № К-8593/08

Головуючий у першій інстанції Соболєва І.П.

Доповідач Ліпський Д.В

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року судове рішення суду першої інстанції скасовано та в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції. Зокрема зазначає, що відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення та Міністерства праці до пільгового стажу зараховується весь період роботи за професіями та посадами, які передбачені списками №1 і 2, за результатами атестації робочих місць за умови праці, незалежно від дати, коли були включені до цих списків, а тому судом апеляційної інстанції зроблено неправильний висновок щодо застосування Списків чинних на період роботи особи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального закону, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін, з таких підстав.

Судами встановлено, що з 31 грудня 1976 року по 21 січня 1980 року позивач працював слюсарем по ремонту апаратурного обладнання цеху сіроочистки, з 11 лютого 1980 року по 23 січня 1986 року - слюсарем - ремонтником (чергового). Відповідачем відмовлено в зарахуванні зазначених періодів роботи до пільгового стажу позивача для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1.

Скасовуючи судове рішення першої інстанції, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що роботи на яких працював позивач відносилися під час його роботи до Списку №2, та віднесені до Списку №1 після його звільнення, а тому не можуть бути враховані до пільгового стажу для призначення пенсії.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року N 383 (z1451-05) затверджено Порядок застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, яким передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР "Про затвердження списків виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах" №1173 від 22 серпня 1956 року, роботи слюсаря по ремонту апаратурного обладнання цеху сіро очистки та слюсаря - ремонтника (чергового) на яких працював позивач у період з 31 грудня 1976 року та по 21 січня 1980 року та з 11 лютого 1980 року по 23 січня 1986 року віднесені до Списку №2.

Отже відмовляючи в зарахуванні періоду роботи позивача з 31 грудня 1976 року по 21 січня 1980 року та з 11 лютого 1980 року по 23 січня 1986 року до пільгового стажу відповідач діяв правомірно, а тому судом апеляційної інстанції обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи те, що посилання позивача в касаційній скарзі на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 224, 230 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в місті Авдіївка Донецької області про визнання неправомірною відмову у зарахуванні пільгового стажу - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.