Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

Сергейчука О.А.

Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2007

у справі № 14/315-4313

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Благовіст"

до Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2007, позов ТОВ "Благовіст" задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Підволочиському районі Тернопільської області від 17.07.2006 №0002392301/0, від 11.08.2006 №0002392301/1, від 13.10.2006 №0002392301/2.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Позивач у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Західенерго Лтд" та ПП "Багро", за якими складено акт №427/23/31273659 від 04.07.2006.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0002392301/0 від 17.07.2006, яким визначено податкове зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 12974,96 грн., у т.ч. основний платіж – 8649,97 грн., штрафні (фінансові) санкції – 4324,99 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, прийняті податкові повідомлення-рішення з індексами 1, 2 якими доведено нові граничні строки сплати сум податкових зобов’язань.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позов, обґрунтував своє рішення дотриманням позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) при формуванні податкового кредиту, з огляду на те, що суми податку, сплаченого у відповідному звітному періоді, у зв’язку з придбанням товарів, віднесені до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих контрагентами позивача, які є платниками податку на додану вартість, а видані ними податкові накладні містять всі необхідні реквізити передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону, позивачем здійснена оплата вартості товару на користь ТОВ "Західенерго Лтд" та ПП "Багро" в повному обсязі у безготівковій формі, і зазначені обставини не спростовані відповідачем.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Таким чином до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому, для віднесення відповідних сум податку, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про правомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту за червень та вересень 2004 року сум податку на додану вартість за господарськими операціями по придбанню товарів у ТОВ "Західенерго Лтд" та ПП "Багро", правильними.

Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.

Доказів порушення ТОВ "Західенерго Лтд" у травні 2004 року та ПП "Багро" у вересні 2004 року вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) при формуванні свої податкових зобов’язань по спірних операціях із позивачем податковим органом не надано. Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов’язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Підволочиському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 24.11.2006 та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 21.05.2007 - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.