Головуючий 1 інстанції – Головіна К.І. 

Суддя-доповідач – Юрченко В.П.

зал судового засідання № 9 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Юрченко В.П.

суддів Горбенко К.П., Лях О.П.

Донецьке комунальне підприємство "Фармація" звернулося до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання неправомірним рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 26 червня 2008 року № 77.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі акту перевірки відповідачем прийняте рішення № 77 від 26.06.2008 року "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін", відповідно до якого до позивача застосовано економічні санкції у вигляді стягнення на користь бюджету безпідставно отриманої суми виручки у розмірі 3 603,02 грн., а також штраф у двократному розмірі необгрунтовано отриманої суми виручки в розмірі 7 206,04 грн. Загальна сума економічної санкції складає 10 809,06 грн.

Позивач просив визнати недійсним рішення про застосування економічних санкцій № 77 від 26.06.2008 року, оскільки вважає, що порушення державної дисципліни цін з їх боку не було, а тому відсутні підстави для застосування економічних санкцій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про застосування економічних санкцій, стягнуто на користь позивача судовий збір в розмірі 3.40 грн.

З постановою суду не погодився відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій зазначено порушення норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Донецьке комунальне підприємство "Фармація" зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської Ради 24.12.1999 року (а.с.39) та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.40).

В складі Донецького комунального підприємства "Фармація" діє відокремлений підрозділ Аптека № 537 м. Добропілля Донецької області, який на підставі відповідних ліцензій здійснює роздрібну торгівлю наркотичними та психотропними препаратами, їх аналогами та прекурсорами, лікарськими, лікувально-профілактичними та санітарно-гігієнічними засобами.

06 червня 2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Донецькій області проведена перевірка Аптеки № 537 щодо дотримання порядку державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні регульованих цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення за період з 05 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої був складений акт перевірки № 226 від 06 червня 2008 року, на підставі якого прийнято рішення від 26 червня 2008 року № 77 про застосування до позивача економічних санкцій на загальну суму 10809,06 грн., що складається з безпідставно отриманої суми виручки - 3 603,02 грн. та штрафу у двократному розмірі необґрунтовано отриманої виручки - 7 206,04 грн. (а.с. 37).

Перевіркою встановлено порушення порядку формування і застосування регульованих цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, а саме - у період з 05.07.2007 року по 31.12.2007 року завищено ціни за рахунок перевищення граничного рівня торговельних надбавок (до 100,0 відсотків, замість 10,0 відсотків) при реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення, які відпускаються за бюджетні кошти, тим самим безпідставно отримана виручка у розмірі 3 603,02 грн.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суб’єкта владних повноважень є законним, та прийнятим у межах та відповідно до своїх повноважень, а тому висновки суду щодо його скасування є помилковим з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (далі - Закон) передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи . Відповідно до статті 7 Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Згідно зі статтею 4 Закону Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що аптекою відпускались наркотичні та психотропні препарати згідно договорів № 106 л від 12.01.2007 року, № 112 л від 11.01.2007 року, № 56 л від 05.01.2007 року, № 4 від 02.01.2007 року, № 189 л від 22.01.2007 року "Про постачання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів", укладеними між Донецьким КП "Фармація" та Білозерською міською лікарнею, Білицькою міською лікарнею, Центральною районною лікарнею у м. Добропіллі, Центральною районною лікарнею у м. Олександрівні Донецької області, за цінами, визначеними в специфікаціях до договорів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію статті 119 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 20 червня 2007 року № 835 (835-2007-п) за рахунок бюджетних коштів у 2007 році закуповуються за граничним рівнем цін, що не перевищує встановлену виробником оптову ціну (митну вартість) з урахуванням знижок більш як на 10 відсотків:

- лікарські засоби, включені до переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади і установи охорони здоров'я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затвердженого згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1071 "Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров'я, що фінансуються з бюджету" (1071-96-п) .

Дана постанова набула чинності 20 червня 2007 року.

Відповідно до постанови КМУ від 25.12.96 року № 1548 (1548-96-п) граничні торговельні надбавки ( націнки) на лікарські засоби і вироби медичного призначення, зазначені у переліку вітчизняних та імпортних лікарських, засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, що реалізуються населенню через аптечну мережу, встановлюються на рівні не вище ніж 35 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості), а на ті, що придбаваються державними та комунальними закладами охорони здоров'я за бюджетні кошти, - на рівні не вище ніж 10 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості). Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України N 480/294 від 03.12.2001 року (z1045-01) .

Тобто, як постановою № 835 (835-2007-п) так і постановою № 1548 (1548-96-п) визначено, що придбання медичних препаратів за кошти Державного бюджету закуповуються за граничним рівнем цін, що не перевищує встановлену виробником оптову ціну (митну вартість) на рівні не вище ніж 10 відсотків оптової ціни виробника (митної вартості).

Згідно довідки – розрахунку та калькуляції (а.с.8, 9), а також акту перевірки, вбачається, що фактично перевищено граничний рівень цін, тобто, ціна виробника завищена майже на 100 %, замість 10 %.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, - господарські договори укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (435-15) , з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 12 ГК України встановлено, що основними засобами регулюючого впливу держави на суб’єктів господарювання є регулювання цін та тарифів.

Відповідно до пункту 4 статті 4 Цивільного кодексу України, - постанови Кабінету Міністрів є актами цивільного законодавства. Статтею 5 цього Кодексу встановлено, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Главою 21 ГК України (436-15) встановлено порядок встановлення цін та ціноутворення у сфері господарювання, і визначено, порядок встановлення, зміни та застосування цін, а також встановлення дотацій, в разі, якщо встановлення фіксованих цін унеможливлює одержання прибутку суб’єктами підприємництва.

Тобто, умови договору, в тому числі ціна договору, не можуть суперечити нормативно-правовим актам, а тому, відповідачем правомірно прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Правова оцінка, яку дав суд першої інстанції фактичним обставинам справи, суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а тому доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є обґрунтованими.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 195, 196, ст. 198, ст. 202 ст. 207, статтями 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області – задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2009 року у справі № 2-а- 13454/09/0570 за позовом Донецького комунального підприємства "Фармація" до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання рішення протиправним – скасувати.

Відмовити в задоволені позовних вимог Донецького комунального підприємства "Фармація" до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання рішення протиправним.

постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 25 грудня 2009 року, у повному обсязі постанова виготовлена 30 грудня 2009 року.