ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів: Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
Заїки М.М.,
при секретарі Гераймовичу Д.Я.,
за участю представника територіального управління Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим Несіної О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13.03.2006 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 у справі за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим про поновлення на роботі,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим з позовом до територіального управління Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим про поновлення на роботі.
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13.03.2006 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13.03.2006 - без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13.03.2006 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 10.0297. Наказом виконуючого обов'язки начальника територіального управління Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 04.01.2006 № 12.2/01 ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника 3-го відділу досліджень і розслідувань за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку з змінами в організації виробництва і скорочення штату працівників.
Відповідно до статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Згідно зі статтею - 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Слід зазначити, що при реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України може мати місце, відповідно до частиною 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) , якщо дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Колегія суддів погоджується з висновком, що при звільненні ОСОБА_1 не було порушень чинного законодавства, оскільки позивача звільнено 04.01.2006, а про майбутнє звільнення було попереджено 05.07.2005, тобто у визначений законом строк. При попередженні про звільнення ОСОБА_1 було запропоновано іншу роботу від якої вона відмовилася. Посада заступника начальника загального відділу - головного бухгалтера, на яку претендувала ОСОБА_1 не була їй запропонована, оскільки дану посаду було запропоновано ОСОБА_2, яка мала переважне право на зайняття даної посади.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про антимонопольний комітет України", призначення і звільнення заступників голови територіального відділення Антимонопольного комітету України здійснюється керівником вищестоящої організації, а тому при попередженні про звільнення позивачці не було запропоновано посаду заступника начальника територіального управління Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим, оскільки право призначення на дану посаду належить Голові Антимонопольного комітету України.
Таким чином, судом першої та апеляційної інстанції правильно дана правова оцінка обставин по справі, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права при прийнятті рішень, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13.03.2006 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2006 у справі за позовом ОСОБА_1 до територіального управління Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим про поновлення на роботі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак судді: С.В. Білуга О.І. Гаманко А.Ф. Загородній М.М. Заїка