К-19162/07 Про перерахунок пенсії по інвалідності - 30.06.2009 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 31.05.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії по інвалідності,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії по інвалідності.

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 31.05.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2007, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області зробити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 у розмірі 2928грн. та призначити ОСОБА_1 додаткову пенсію у розмірі 274,50грн. з дати звернення до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області - 23.10.2006. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області проводити ОСОБА_1 в подальшому перерахунок пенсії у зв'язку зі збільшенням мінімального розміру пенсії за віком.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України м. Стаханові Луганської області просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанції дійшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Водночас суд першої інстанції, постановлюючи дане рішення, допустив порушення норм матеріального права, зобов'язавши відповідача зробити перерахунок основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 з 23.10.2006, так як відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, оскільки позивач звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України м. Стаханові Луганської області за перерахунком пенсії 23.10.2006, то необхідно було зобов'язати відповідача зробити йому перерахунок пенсії з 01.11.2006.

Крім того, колегія суддів також не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області проводити ОСОБА_1 в подальшому перерахунок розміру основної та додаткової пенсії у разі збільшення мінімального розміру пенсії за віком, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача у майбутньому.

Такі помилки суду першої інстанції не були виправлені і судом апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Оскільки обставини справи встановлено повно і правильно, але тільки в частині помилково застосовано матеріальний закон, то відповідно до частини 4 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а судове рішення суду першої інстанції - зміні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково. Із урахуванням наведених обставин ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2007 підлягає скасуванню, так як вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а постанову постанову Стахановського міського суду Луганської області від 31.05.2007 необхідно змінити, виключивши з її резолютивної частини зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області проводити в подальшому перерахунок розміру основної та додаткової пенсії, призначеної позивачу, у разі збільшення мінімальної пенсії за віком. Також рішення суду першої інстанції необхідно змінити стосовно дати, з якої відповідачу необхідно перерахувати пенсію ОСОБА_1 та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області провести перерахунок пенсії позивачу з 01.11.2006.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2007 у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії по інвалідності скасувати.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 31.05.2007 змінити.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області провести перерахунок основної і додаткової пенсії ОСОБА_1 з 01 листопада 2006 року

Виключити з резолютивної частини постанови Стахановського міського суду Луганської області від 31.05.2007 посилання щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області проводити ОСОБА_1 в подальшому перерахунок розміру основної та додаткової пенсії у разі збільшення мінімальної пенсії за віком.