Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Карася О.В., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області

на постанову господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2006 року

та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06 березня 2007 року

у справі № 6/256-НА

за позовом Закритого акціонерного товариства "Цукор-Поділля"

до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень, -

ЗАТ "Цукор-Поділля" було заявлено позов до ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень – рішень № 0000372301/0 від 02 квітня 2004 року та № 0000372301/1 від 29 квітня 2004 року.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 20006 року позов задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 06 березня 2007 року постанову господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 20006 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької області, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06 березня 2007 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПА у Хмельницькій області провели комплексну планову документальну перевірку фінансово – господарської діяльності ЗАТ "Цукор-Поділля" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 липня 2002 року по 31 грудня 2002 року, за результатами якої було складено акт № 047/23/23-125/31530139 від 05 травня 2003 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту за вересень 2002 року на 112 081, 00 грн.

Крім того, в акті перевірки було встановлено порушення підпункту 7.2.3 п. 7.2, підпункту 7.4.5 п. 7.4, підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту за жовтень 2002 року на 643 663, 69 грн.

На підставі акта перевірки та за наслідками апеляційного узгодження Городоцька МДПІ прийняла податкові повідомлення – рішення № 0000462301/0 від 08 травня 2003 року, № 0000462301/1 від 05 червня 2003 року, № 0000462301/2 від 07 серпня 2003 року, № 0000462301/3 від 28 жовтня 2003 року, якими ЗАТ "Цукор-Поділля" визначила суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 1 133 617, 03 грн., у тому числі 755 744, 69 грн. – основний платіж та 377 872, 34 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Вказані податкові повідомлення – рішення були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16 лютого 2004 року у справі № 6/213-Н позов задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15 червня 2004 року рішення господарського суду Хмельницької області від 16 лютого 2004 року залишено без змін.

ДПА у Хмельницькій області провела додаткову позапланову документальну перевірку ЗАТ "Цукор-Поділля" за період з 01 липня 2002 року по 31 грудня 2002 року, за результатами якої було складено акт № 6/35-3/31530139 від 30 березня 2004 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до зменшення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за вересень 2002 року на 699 559, 00 грн.

Крім того, в акті перевірки було встановлено порушення підпункту 7.2.3 п. 7.2, підпункту 7.4.3, підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до зменшення чистої суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість за жовтень 2002 року на 899 242, 00 грн.

На підставі акта перевірки та за наслідками апеляційного узгодження Городоцька МДПІ прийняла податкове повідомлення – рішення № 0000372301/0 від 02 квітня 2004 року, яким визначила ЗАТ "Цукор-Поділля" суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 2 398 221, 00 грн., у тому числі 1 598 801, 00 грн. – основний платіж та 799 420, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції, та податкове повідомлення – рішення № 0000372301/1 від 29 квітня 2004 року, яким були визначені аналогічні суми.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач сформував податковий кредит за наслідками перерахування авансових платежів ТОВ ПКФ "ЕКОенерджі", СЗАТ "Великокарабчиївське", СЗАТ "Новопорічанське", СЗАТ "Жищинецьке" відповідно до вимог абзацу першого підпункту 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". При цьому суди посилались на те, що податкова накладна № 9 від 11 вересня 2002 року, виписана ТОВ ПКФ "ЕКОенерджі", має всі необхідні законодавчі реквізити.

Крім того, суди попередніх інстанцій посилались на те, що обставини щодо правомірності віднесення позивачем до податкового кредиту суми податку на додану вартість при придбанні дизельного пального у ТОВ ПКФ "ЕКОенерджі", а також відповідність Закону податкових накладних, виписаних СЗАТ "Новопорічанське" та СЗАТ "Жищинецьке", були встановлені в рішенні, що набрало законної сили.

В підтвердження своїх висновків суди попередніх інстанцій посилались на висновок судово – бухгалтерської експертизи № 596/597 від 02 лютого 2006 року, проведеної по справі, згідно якого донарахування суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість оспорюваними по справі податковими повідомленнями – рішеннями не підтверджується.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суди попередніх інстанцій, посилаючись на обставини, встановлені в рішенні господарського суду Хмельницької області від 16 лютого 2004 року у справі № 6/213-Н, яке було залишено без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 15 червня 2004 року, не звернули увагу на те, що в рамках цієї справи розглядалась правомірність визначення ЗАТ "Цукор-Поділля" суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість розмірі 1 133 617, 03 грн., у тому числі 755 744, 69 грн. (112 081, 00 грн. - донарахована сума податкового зобов’язання за наслідками операцій з ТОВ ПКФ "ЕКОенерджі", 643 663, 69 грн. - донарахована сума податкового зобов’язання за наслідками операцій з СЗАТ "Новопорічанське", СЗАТ "Жищинецьке") – основний платіж та 377 872, 34 грн. – штрафні (фінансові) санкції податковими повідомленнями – рішеннями № 0000462301/0 від 08 травня 2003 року, № 0000462301/1 від 05 червня 2003 року, № 0000462301/2 від 07 серпня 2003 року, № 0000462301/3 від 28 жовтня 2003 року, які були прийняті на підставі акта перевірки № 047/23/23-125/31530139 від 05 травня 2003 року. Цим актом перевірки було встановлено порушення підпункту 7.2.3 п. 7.2, підпункту 7.4.4, підпункту 7.4.5 п. 7.4, підпункту 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

В той же час, в рамках даної справи розглядається правомірність визначення ЗАТ "Цукор-Поділля" суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість розмірі 2 398 221, 00 грн., у тому числі 1 598 801, 00 грн. (699 559, 00 грн. – донарахована сума податкового зобов’язання за наслідками операцій з ТОВ ПКФ "ЕКОенерджі", 899 242, 00 грн. - донарахована сума податкового зобов’язання за наслідками операцій з СЗАТ "Новопорічанське", СЗАТ "Жищинецьке" та СЗАТ "Великокарабчиївське") – основний платіж та 799 420, 00 грн. – штрафні (фінансові) санкції, які були прийняті на підставі акта додаткової перевірки № 6/35-3/31530139 від 30 березня 2004 року. Цим актом перевірки було встановлено порушення підпункту 7.2.3 п. 7.2, підпункту 7.4.3, підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, в рішенні господарського суду Хмельницької області від 16 лютого 2004 року у справі № 6/213-Н, що набрало законної сили, були встановлені обставини щодо інших підстав для прийняття податкових повідомлень – рішень на інші суми, а тому це рішення не звільняло суди попередніх інстанцій від обов’язку з’ясувати всі обставини у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2006 року та ухвала Житомирського апеляційного господарського суду від 06 березня 2007 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 25 вересня 2006 року та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 06 березня 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.