ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"28" жовтня 2009 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Бутенка В.І.,
Сороки М.О.,
Мойсюка М.І.,
Лиски Т.О.,
Штульмана І.В.,
розглянувши попередній розгляд адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Кіровоградської дирекції ВАТ "Укртелеком",
встановив:
У жовтні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, мотивуючи свої вимоги тим, що з 18.07.1996 р. він є пенсіонером органів прокуратури України та відповідно до Указу Президента України від 02 червня 1995 року № 414/95 "Про заходи щодо підвищення соціального захисту працівників органів прокуратури" (414/95) та статті 501 Закону України "Про прокуратуру" має право на надання йому пільги з оплати за користування квартирним телефоном у розмірі 50 відсотків вартості послуг. Однак, листом від 19.09.2002 р. начальник Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Кіровоградської дирекції ВАТ "Укртелеком"відмовив йому у наданні вказаної пільги. Просив суд визнати таку відмову неправомірною, зобов’язати відповідача визнати за ним право у наданні зазначеної пільги та здійснити перерахунок з урахуванням виплачених грошових коштів, починаючи з 01.08.2001 р. за користування квартирним телефоном в розмірі 50 % знижки.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2002 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2003 року, визнано неправомірною відмову начальника Центру обслуговування споживачів та продажу послуг Кіровоградської дирекції ВАТ "Укртелеком"від 19.09.2002 р. № 577 щодо надання ОСОБА_1 50-відсоткової знижки плати за користування квартирним телефоном. Зобов’язано Центр обслуговування споживачів та продажу послуг Кіровоградської дирекції ВАТ "Укртелеком"здійснити позивачу перерахунок з урахуванням виплачених грошових коштів, починаючи з 01.08.2001 р. за користування квартирним телефоном в розмірі 50-відсоткової знижки.
У касаційній скарзі Кіровоградська дирекція ВАТ "Укртелеком", посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні скарги.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури України з 18.07.1996 р. Перед звільненням у зв’язку з виходом на пенсію працював на посаді старшого помічника прокурора Кіровоградської області.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що відповідно до ст. 501 Закону України "Про прокуратуру" за пенсіонерами і членами їхніх сімей зберігаються пільги і гарантії соціального захисту, передбачені цим Законом та іншими законами, тому дійшли висновку про те, що відмова у наданні позивачу пільги з оплати за користування квартирним телефоном у розмірі 50 відсотків вартості послуг є неправомірною.
Згідно ст. 49 Закону України "Про прокуратуру" пільга з 50-процентної знижки плати за займане ними та членами їх сімей житло, комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична та теплова енергія) і користування квартирним телефоном в межах норм, встановлених законодавством, надається: прокурорам та слідчим прокуратури за умови, якщо розмір наданих пільг у грошовому еквіваленті разом із середньомісячним сукупним доходом працівника за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; пенсіонерам із числа прокурорів та слідчих прокуратури за умови, якщо середньомісячний доход сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу в порядку,
визначеному Кабінетом Міністрів України. Указом Президента України від 02 червня 1995 року № 414/95 "Про заходи щодо підвищення соціального захисту працівників органів прокуратури" (414/95) , який був чинним на час спірних правовідносин, передбачено знижку оплати послуг в розмірі 50 відсотків за користування міським телефоном тільки для прокурорських працівників, які після виходу на пенсію продовжують працювати в органах прокуратури.
Спірні правовідносини регулюються статтею 49 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою 50-відсоткова знижка плати за займане житло, комунальні послуги і користування квартирним телефоном надається прокурорам слідчим прокуратури і членам їх сімей і це право на вказану пільгу зберігається за ними після виходу на пенсію згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру". Вказані норми Закону діяли в часі на час виходу позивача на пенсію.
З врахуванням описаного Центр обслуговування споживачів та продажу послуг Кіровоградської дирекції ВАТ "Укртелеком"неправомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні 50-відсоткової знижки плати за користування квартирним телефоном.
Згідно ч. 3 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України (2747-15) ) підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу Кіровоградська дирекція ВАТ "Укртелеком"залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 18 грудня 2002 року і ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 27 лютого 2003 року –без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236- 239 КАС України.