К-270/08 Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень (ПДВ) - 25.06.2009 Прийняття

У квітні 2007р. позивач звернувся до Господарського суду м.Києва з позовом, у якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про скасування податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 10.02.2007р. №0000742309/0 та від 05.04.2007р. №0000742309/1; скасування рішень ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про застосування фінансових санкцій від 10.02.2007р. №0000312202/0 та №0000322202/0.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані рішення прийняті податковим органом на підставі висновків акту перевірки, який не відображає фактичних обставин справи та не відповідає вимогам податкового законодавства.

Постановою Господарського суду м.Києва від 30 травня 2007р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2007р., позовні вимоги було задоволено частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва від 10.02.2007р. №0000742309/0 та 05.04.2007р. №0000742309/1; скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Києва про застосування фінансових санкцій від 10.02.2007р. №0000312202/0; рішення про застосування фінансових санкцій від 10.02.2007р. №0000322202/0 скасовано в частині застосування пені у розмірі 109395,31грн.. В іншій частині позову було відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд не погодився із деякими висновками акту перевірки, що став підставою для прийняття оскаржуваних рішень контролюючим органом, зокрема, суд встановив, що послуги з аеронавігаційного обслуговування надаються повітряним суднам і не є послугами з перевезення пасажирів та вантажу, а тому такі послуги не підпадають під дію положень п.5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", а мають оподатковуватись за нульовою ставкою. Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що позивач правомірно по операціям з поставки послуг нерезидентами на митній території України відобразив у складі податкового кредиту суми податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2005р. та січень 2006р., оскільки відсутність у платника податку зобов’язань по сплаті до бюджету ПДВ у зв’язку з відсутністю позитивного значення не є підставою для позбавлення такого платника податку права на отримання податкового кредиту по операціям з надання нерезидентом послуг на митній території України. Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, щодо порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по імпортній операції з отримання аеронавігаційних послуг від фірми "Казаеронавігація".

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Шевченківському районі м.Києва звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу позивача Генеральний директор Державного підприємства обслуговування повітряного руху України просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін, як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що правову оцінку обставинам справи надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Контролюючим органом проведено виїзну планову перевірку Державного підприємства обслуговування повітряного руху України з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2005р. по 30.06.2006р., про що складено акт №208/23-10/19477064 від 30.01.2007р..

За результатами проведеної перевірки, зокрема, встановлено наступні порушення. В порушення п.5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачено, що звільняються від оподаткування операції з поставки послуг по перевезенню (переміщенню) пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України, підприємством було застосовано ставку ПДВ в розмірі "0" відсотків до всіх сум отриманих за надання всіх аеронавігаційних (навігаційних) послуг в т.ч і за транзитні польоти. При перевірці встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ нарахованих (а не сплачених до бюджету) на суму отриманих послуг від нерезидента на митній території України, чим порушено п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.6 п.7.3, п.п.7.5.2 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Також податковий орган встановив, що в порушення абз. "д" п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. за №15/93 "Про систему валютного регелювання та контролю" сума авансового платежу 1097250,00євро була перерахована на рахунок фірми "INDRA ATM SL" (Іспанія) без отримання відповідної ліцензії НБУ. Крім того було встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при виконанні контракту із фірмою "Казаеронавігація".

На підставі зазначених висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2007р. №0000742309/0 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 19022454,00грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 9511227,50грн.. А також прийнято наступні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог чинного валютного законодавства та термінів розрахунків у сфері ЗЕД:

- від 10.02.2007р. №0000312202/0 яким визначено санкції у розмірі 6946893,00грн.;

- від 10.02.2007р. №0000322202/0 про визначення штрафних (фінансових) санкцій на суму 109399,00грн..

В порядку процедури апеляційного узгодження (після оскарження в адміністративному порядку податкового повідомлення-рішення від 10.02.2007р. №0000742309/0) податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.04.2007р. №0000742309/1 у якому сума податкового зобов’язання з ПДВ залишилась незмінною.

1. Щодо податкового повідомлення-рішення №0000742309/0.

Як вбачається з матеріалів справи, за умовами угоди від 06.06.1995р. №б/н, укладеної між позивачем та Європейською організацією за безпеку аеронавігації "Євроконтроль" (надалі - "Євроконтроль") передбачено порядок стягнення і оплати аеронавігаційних зборів та порядок формування їх розмірів. Зазначена угода має необмежений термін дії. Відповідно до умов, погоджених між сторонами даної угоди позивач доручив "Євроконтролю" проводити від його імені калькуляцію зборів, виставлення рахунків, а також стягнення боргів за аеронавігаційне обслуговування. Пункт 6.2. додатку №1 (доповнення (1)) до даної угоди передбачає, що аеронавігаційні збори, зібрані від імені позивача, перераховуватимуться останньому в кінці кожного місяця, або ж на вимогу позивача по закінченню більш тривалого часу. (а.с.115-117, 127-132) Крім того, угодою передбачено, що "Євроконтроль" не стягує аеронавігаційні збори за внутрішні польоти, в зв’язку з чим, збори з авіакомпаній-резидентів стягуються безпосередньо позивачем на підставі укладення окремих угод.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено, що в порушення п.5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", позивач безпідставно застосував ставку з ПДВ в розмірі "0" відсотків до всіх сум отриманих за надання всіх аеронавігаційних (навігаційних) послуг в тому числі і за транзитні польоти. В результаті вищенаведеного контролюючий орган вказав у акті перевірки на завищення позивачем сум податкового кредиту у перевіряємому періоді, оскільки позивач не виконав вимоги п.п.7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яким передбачено, що у разі, коли товари (роботи, послуги) виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях.

Задовольняючи позовні вимоги в частині щодо визнання недійсним податкових повідомлень-рішень якими позивачу було зменшено суму ПДВ, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до визначення постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002р. N 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (401-2002-п) , термін аеронавігаційне обслуговування означає: обслуговування, що здійснюється відповідними службами на всіх етапах польоту повітряних суден, у тому числі обслуговування повітряного руху, організація авіаційного електрозв'язку, метеорологічне забезпечення авіації, пошук і рятування та надання аеронавігаційної інформації.

В той же час, суд першої інстанції вказує, що відповідно до Правил повітряних перевезень вантажів, затверджених наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 14.03.2006р. за №178, визначено, що термін перевезення означає транспортування пасажирів та багажу на повітряних суднах.

Отже, за висновком суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, оскільки послуги з аеронавігаційного обслуговування надаються повітряним суднам і не є послугами з перевезення пасажирів та вантажу, у податкового органу не було підстав застосовувати в даному випадку п.5.15 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки вказана норма закону стосується операцій з надання послуг авіаційним транспортом (повітряними судами) з транспортування пасажирів та вантажів транзитом через територію і порти України. При цьому, у рішенні суду є посилання на висновок Державіаслужби від 29.11.2005р. №1.16-8449, наданого з урахуванням роз’яснень Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 22.07.1997р. №06-10/576, згідного якого, операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, включають усі поставки товарів та послуг, які комплексно необхідні для обслуговування повітряних суден, що виконують такі рейси. Постачанням повітряних суден визначається заправка літаків пально-мастильними матеріалами, навігаційні послуги по забезпеченню прольоту українською територією та зльоту-посадки в українських аеропортах, послуги в аеропортах по наземному обслуговуванню літаків та пасажирів цих рейсів, оренду аеропортових приміщень в частині використання для обслуговування пасажирів міжнародних рейсів, навігаційні та інші послуги, пов'язані з міжнародними польотами, бортове харчування та напої, що забезпечує постачання міжнародних рейсів з перевезення вантажів та пасажирів.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується із такими висновками з огляду на таке.

Відповідно до висновку Державіаслужби від 29.11.2005р. N 1.16-8449, наданого на запит ДПА України від 17.11.2005р. N 13703/5/1516, та з урахуванням роз'яснень Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 22.07.1997р. N 06-10/576 та від 12.11.1997р. N 06-10/819 операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, включають усі поставки товарів та послуг, які комплексно необхідні для обслуговування повітряних суден, що виконують такі рейси.

До постачання повітряних суден відносяться закупівлі товарів та послуг для обслуговування повітряних суден, безпосередньо пов'язані з виконанням рейсу, а саме:

- заправка літаків паливно-мастильними матеріалами;

- аеронавігаційні (навігаційні) послуги з забезпечення польотів над територією України (у тому числі транзитного польоту) та з посадки-зльоту в аеропортах України;

- аеропортові послуги при обслуговуванні пасажирів та літаків міжнародних рейсів (у тому числі послуги з обслуговування посадки-зльоту літаків, послуги з обслуговування пасажирів в аеровокзалі, послуги із забезпечення авіаційної безпеки та послуги для забезпечення наднормативної стоянки);

- послуги з наземного обслуговування літаків та пасажирів міжнародних рейсів в аеропортах України (послуги, які надаються аеропортом авіаперевізнику при обслуговуванні міжнародних рейсів, наприклад: надання трапу (авіаміст), прибирання салону та кабіни екіпажу, буксировка, надання транспорту для підвозу пасажирів, технічне обслуговування, зарядка спецгазами та водою, обробка вантажу і багажу та інші). Конкретний перелік послуг на практиці узгоджується між аеропортом та перевізником в залежності від типу літака, метеорологічних умов, категорії рейсів тощо;

- бортове харчування та напої, якими укомплектовуються літаки, що виконують міжнародні рейси;

- оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які безпосередньо орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси);

- надання послуг персоналу з обслуговування повітряних суден.

Що стосується операцій з оподаткування послуг, які є складовою частиною операцій з постачання повітряних суден, що здійснюють міжнародні рейси, то відповідно до підпункту "е" пункту 6.5 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" місцем поставки послуг при наданні послуг персоналу з обслуговування морських, повітряних та космічних об'єктів вважається місце надання таких послуг, а відповідно до загального правила для визначення місця поставки послуг, встановленого пунктом 6.5 статті 6 Закону, місцем поставки вважається місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку (підпункт "а" пункту 6.5 статті 6).

Враховуючи те, що місце надання таких послуг знаходиться на митній території України (відповідно до статті 5 Митного кодексу України єдину митну територію України становлять територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України), то згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 цього Закону операції з поставки таких послуг є об'єктом оподаткування, база оподаткування яких визначається за правилами, встановленими статтею 4 Закону.

Доводи позивача щодо невідповідності п.п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" тверджень податкового органу про застосування позивачем нульової ставки ПДВ до наданих аеронавігаційних послуг є помилковими, оскільки в ході проведення перевірки встановлено, що нульова ставка була застосована як до послуг з постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси, так і до всіх інших аеронавігаційних послуг наданих позивачем, в той час, як вищезазначена норми Закону стосується саме повітряних суден, що виконують міжнародні рейси.

Таким чином, оскільки податковим орагном в ході перевірки встановлено, що позивачем безпідставно застосовано ставку з ПДВ в розмірі "0" відсотків до всіх сум отриманих за надання всіх аеронавігаційних (навігаційних) послуг в тому числі і за транзитні польоти, висновки судів не можна вважати правильними.

Крім того, як встановлено судами попередніх інстанцій, в перевіряємому періоді позивачем укладено: контрактну угоду №639/3 з фірмою S.I.T.T.I. S.p.A. на постачання та інсталяцію систем мовного зв’язку (VCS), навчального курсу диспетчерів на робочих місцях; контракт від 23.04.2004р. №3/8-545 з фірмою ALES на постачання та інсталяцію систем мовного зв’язку (VCS); договір №7ю1-283 від 13.05.2005р. з ГОУ ДПО "РМАПОР" на навчання медперсоналу; договір №130-41/2005 від 16.05.2005р. із ЗАО "НЕЦ АУВД" на проведення робіт по калібровці АСЛІК-75 №8303 на СЛ Ан-26 №26526; контрактну угоду №639/1 з поправками та змінами від 26.08.2003р., укладеною з фірмою "Indra ATM S.L." на виконання робіт по будівництву центру керування повітряним рухом у м.Дніпропетровськ та постачанню обладнання для нього.

В результаті виконання вищенаведених контрактів підприємством було задекларовано за відповідні звітні періоди та відображалось в бухгалтерському обліку по рахунку 64, в тому числі за жовтень, листопад, грудень 2005 року та відображено в рядку 7 Декларації з ПДВ, роботи (послуги), отримані від нерезидента на митній території України обсяг поставки та нараховано ПДВ, обчислений за ставкою 20%. Перевіркою встановлено включення до складу податкового кредиту з операцій по поставці послуг нерезидентами на митній території України за жовтень, листопад, грудень 2005р. та січень 2006р. ПДВ в сумі 3019833,00грн..

Відповідно до п.п.7.3.6 п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникненя податкових зобов’язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням в ній суми ПДВ, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Згідно визначення наданого у п.п.7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит для операцій з поставки послуг нерезидентом на митній території України вважається дата сплати цього податку по податкових зобов’язаннях згідно п.п.7.3.6 цієї статті.

За перевірені звітні періоди у позивача сума зобов’язань з ПДВ мала від’ємне значення. Проведеною перевіркою встановлено включення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ у жовтні, листопаді та грудні 2005р. і січні 2006р. по поставці послуг нерезидентами на митній території України сум податку на додану вартість, які не сплачені до бюджету за попередні звітні періоди, що є порушенням п.п.7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, висновки судів якими задоволені позовні вимоги в цій частині не можна вважати правомірними.

2. Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій рішенням №0000322202/0.

На виконання умов вищезгаданої угоди від 06.06.1995р. №б/н, укладеної між позивачем та "Євроконтролем" за перевіряємий період на валютні рахунки позивача надійшла валютна виручка за надані аеронавігаційні послуги від нерезидента згідно SWIFT-повідомленням на загальну суму 147396349,04дол. США, що складає 871180695,76грн.. Як встановлено податковим органом в ході перевірки, в порушення термінів розрахунків, передбачених ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" валютна виручка в сумі 1034544,63 дол. США надійшла з перевищенням законодавчо встановленого терміну на 7 днів (з 16.05.2006р. по 22.05.2006р.).

Згідно ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами термінів, передбачених ст.1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми несвоєчасного одержання виручки в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції чинній на час вищевказаних операцій та проведення перевірки) передбачалося, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Пунктом 4.2 ст.4 угоди від 06.06.1995р. №б/н встановлено зобов’язання Євроконтролю регулярно представляти позивачу офіційну звітність про фінансову діяльність, як це передбачається додатком 1 до цієї угоди (а.с.116).

Відповідно до п.4.2.2 розділу 4 додатку 1 "Робоча специфікація" вищезгаданої угоди від 06.06.1995р. №б/н, центральний офіс аеронавігаційних зборів складає та розсилає клієнтам рахунки, реєстри польотів і звітів про стан рахунків клієнтів не пізніше кінця місяця - наступного за місяцем, протягом якого здійснювались польоти (а.с.124).

Позивач стверджує, що надходження на розрахункові валютні рахунки валютної виручки за надання нерезидентам аеронавігаційних послуг, яка збиралась "Євроконтролем" від імені та на виконання угоди з позивачем, не підтверджується будь-якими підписаними позивачем документами, що засвідчували б надання таких послуг, а отже відсутні формальні підстави починати перебіг 90-денного строку і визначати штрафні санкції за його порушення.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України не погоджується з обгрунтованістю даної позиції позивача, оскільки, в ході проведеної перевірки встановлено, що документальні звіти "Євроконтролю" про виконання угоди від 06.06.1995р. №б/н за відповідні періоди (якими засвідчується кількість польотів, кількість одиниць обслуговування та зборів, що підлягають стягненню) є підтвердженням виконання "Євроконтролем" перед позивачем своїх зобов’язань за даною угодою і передбачає здійсненя розрахунків (зарахування доходу на відповідні рахунки позивача) у строки, обумовлені угодою.

Отже, висновки судів про те, що оскільки між позивачем та нерезидентами відсутні підписані акти або інші документи, що засвідчують надання аеронавігаційних послуг, тобто відсутній документ з дати складання та підписання якого починає перебіг 90-денний строк, сплив якого тягне нарахування 0,3 відсотка пені, не можна вважати правильними.

Крім того, рішенням №0000322202/0 застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а саме, за порушення законодавчо встановлених строків повернення ававнсового платежу у розрахунках з фірмою "Казаеронавігація".

Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, 08.04.2005р. між позивачем та фірмою "Казаеронавігація" було укладено угоду №130-21/2005/9.07/115, щодо здійснення аеронавігаційного обслуговування польотів територією Казахстану. Згідно платіжному дорученню від 27.10.2005р. позивачем були перераховані валютні кошти на рахунок нерезидента в сумі 300дол.США. Актом виконаних робіт від 31.10.2005р. підтверджується отримання позивачем аеронавігаційних послуг на суму 266,79дол.США. Залишок авансового платежу в сумі 33,21 дол.США нерезидентом повернуто на рахунок позивача 01.02.2006р.. Проте, у відповідності до вимог ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" законодавчо встановлений 90-денний термін отримання послуг від нерезидента у цій операції із фірмою "Казаеронавігація" сплив 25.01.2006р., коли ж таке відстрочення перевищує визначені терміни необхідним є отримання індивідуальної ліцензії НБУ.

Індивідуальної ліцензії ліцензії НБУ на перевищення термінів розрахунків за угодою від 08.04.2005р. №130-21/2005/9.07/115 отримано не було.

На підставі ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення позивачем термінів передбачених ст.2 цього Закону стало підставою для стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості несвоєчасно отриманих послуг в іноземній валюті, перерахованої в грошову одиницю України за курсом НБУ на час виникнення заборгованості.

3. Щодо рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій рішенням №0000312202/0.

Для фінансування проекту модернізації системи аеронавігаційного обслуговування позивачем 26.02.1998р. було укладено кредитну угоду №б/н з банком-нерезидентом "European Bank for Reconstruction and Development" (надалі – ЄБРР) (Великобританія) на суму 25400000,00 млн.дол.США.

На підтвердження гарантійних зобов’язань уповноваженим органом виконавчої влади України – Міністерством фінансів України та ЄБРР було укладено Гарантійну угоду згідно якої Гарант надає безумовну гарантію щодо належної та пунктуальної сплати частини та всієї суми кредиту згідно з вищезгаднаю Кредитною угодою.

13.05.1999р. Верховна Рада України ратифікувала Гарантійну угоду шляхом прийняття Закону України "Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект модернізації системи аеронавігаційного обслуговування) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку" (649-14) .

Для обслуговуваня боргу по кредитній угоді позивачем було відкрито депозитний рахунок №140/02/08094357/840 в "National Westminster Bank" (індивідуальні ліцензії НБУ №70 від 06.10.1999р., №60 від 29.12.2002р., №83 від 16.03.2004р., №54 від 01.03.2005р.. В подальшому, ліцензія НБУ №54 від 01.03.2005р. на підставі звернення позивача була анульована з посиланням на п.1.6 Постанови Правління НБУ від 14.10.2004р. №485 "Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України".

Згідно п.1.6 Постанови Правління НБУ від 14.10.2004р. №485 передбачено, що якщо міжнародним договором України (згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України) передбачено відкриття рахунку в банківській установі, визначено порядок зарахування коштів на такий рахунок і їх списання, то отримувати ліцензію в цьому разі немає потреби.

У вересні 2005р. позивачем позивачем було відкрито валютні рахунки №10094649 та №100094638 у "Standart Bank Plk" (Великобританія) на яких за період з 01.04.2005р. по 01.07.2006р. депонувались суми за аеронавігаційне обслуговування від "Євроконтролю" та здійснювалось погашення кредиту за кредитною угодою з ЄБРР.

Проведеною перевіркою податковим органом було встановлено, що в порушення ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15/93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" п.1.6 Постанови Правління НБУ від 14.10.2004р. №485, з рахунку відкритому у "Standart Bank Plk" позивачем 03.05.2006р. було здійснено перерахування на рахунок фірми "INDRA ATM SL" (Іспанія) авансового платежу у сумі 1097250,00євро за постачання диспетчерського тренажера згідно поправки №05 від 26.12.2005р. до контракту №639/1 за відсутності належної ліцензії НБУ для перерахування цих коштів на рахунок іноземного постачальника.

За таких обставин, відповідно до п.2 ст.16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15/93 податковим органом накладено штрафні санкції в сумі перерахованій у валюту України, еквівалентній сумі сплаченій позивачем по вищевказаній операції з нерезидентом, що здійснена без відповідної ліцензії НБУ.

Заперечуючи проти правомірності визначення таких штрафних санкцій позивач вказує на наступні обставини.

14.05.2003р. між позивачем (Замовник) та фірмою "INDRA ATM SL" (Підрядник) було укладено контрактну угоду №639/1 за умовами якої позивач доручив Підряднику проектування, виробництво, тестування, поставку, інсталяцію, завершення та введення в експлуатацію певного обладнання для модернізації Дніпропетровського Центру керування повітряним рухом (КПР).

26.12.2005р. між сторонами даної контрактної угоди №639/1 було підписано поправку №05 з якої вбачається, що виконання контракту на поставку та інсталяцію обладнання для модернізації Дніпропетровського Центру КПР фінансується Європейським банком реконструкції та розвитку (а.с.107). Також вказаною поправкою №05 передбачено, що оскільки ЄБРР не висловив заперечень проти направлення частини позики на придбання диспетчерського тренажера в межах контрактної угоди №639/1, сторони даної контрактної угоди домовились, що 16.12.2005р. ЄБРР виплатив наявну суму 786497,62євро в якості прямого платежу Підряднику, а решта сума виплат в позмірі 1208502,38євро забезпечується Підрядником як безвітсотковий відстрочений платіж, який сплачується Замовником двома платежами, які, в свою чергу припадають на дату виплати позики укладеної між ЄБРР та Замовником за кредитною угодою №639.

На підтвердження погодження умов даної поправки позивач представив суду підтвердження надіслане ЄБРР за допомогою факсового повідомлення від 06.12.2005р. про те, що Банк не має заперечень проти використання залишку кредитних заощяджень на суму приблизно 700000,00євро на придбання льотного тренажера та резервного обладнання для технічного обслуговування встановлених в Дніпропетровському Центрі КПР відповідно до діючого контракту укладеного з фірмою "INDRA ATM SL" (а.с.109). А також лист ЄБРР від 08.12.2005р. згідно змісту якого банк не висловлює заперечень щодо використання залишкової частини кредитного фонду для оплати фірмі "INDRA ATM SL" за тренажер в загальній сумі 1995000,00євро (а.с.111 об).

Отже, позивач стверджує, що оскільки ЄБРР не має заперечень щодо використання кредитних коштів на купівлю зазначеного обладнання та дає згоду на використання кредитних коштів, позивач правомірно використав кошти депоновані на рахунку у "Standart Bank Plk" згідно кредитної угоди яка підпадає під дію п.1.6 Постанови Правління НБУ від 14.10.2004р. №485, що встановлює відсутність потреби у отриманні ліцензії НБУ, посилаючись на те, що міжнародним договором України (згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України) передбачено відкриття рахунку в банківській установі, визначено порядок зарахування коштів на такий рахунок і їх списання.

Суди попередніх інстанцій погодились із даними поясненнями позивача і визнали обґрунтованими позовні вимоги в цій частині.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України визнає помилковими висновки судів попередніх інстанцій в цій частині з огляду на такі обставини.

26.02.1998р. позивачем було укладено кредитну угоду №б/н з банком-нерезидентом "European Bank for Reconstruction and Development" (надалі – ЄБРР) (Великобританія) на суму 25400000,00 млн.дол.США і саме виконання цієї угоди 13.05.1999р. Верховна Рада України ратифікувала Гарантійну угоду шляхом прийняття Закону України "Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект модернізації системи аеронавігаційного обслуговування) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку" (649-14) .

Пунктом 1.6 Постанови Правління НБУ від 14.10.2004р. №485 передбачено, що якщо міжнародним договором України (згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України) передбачено відкриття рахунку в банківській установі, визначено порядок зарахування коштів на такий рахунок і їх списання, то отримувати ліцензію в цьому разі немає потреби.

В той же час, суди попереднії інстанцій не звернули уваги на ту обставину, що поправка №05 до контрактної угоди №639/1 від 26.12.2005р. передбачає залучення коштів (для оплати обладнання згідно контракту позивача із фірмою "INDRA ATM SL") за кредитною угодою укладеною між ЄБРР та позивачем за №639. Матеріали справи не підтверджують наявність підстав вважати, що виконання умов укладеної кредитної угоди №639 також підпадає під дію п.1.6 Постанови Правління НБУ від 14.10.2004р. №485, як і виконання кредитної угоди від 26.02.1998р. за №б/н укладеної Державним підприємством обслуговування повітряного руху України з банком-нерезидентом "European Bank for Reconstruction and Development".

За таких обставин, повно і правильно встановивши обставини справи, суди попередніх інстанцій дали їм неналежну юридичну оцінку внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень та відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення про відмову у задоволені позову з наведених вище мотивів.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва – задовольнити.

Постанову господарського суду м.Києва від 30 травня 2007 року. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2007 року – скасувати.

В задоволенні позову Державного підприємства обслуговування повітряного руху України до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.02.2007р. №0000742309/0 та від 05.04.2007р. №0000742309/1 та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.02.2007р. №0000312202/0 та №0000322202/0 – відмовити.