Вищий адміністративний суд України у складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними та спонукання до перерахунку пенсії по інвалідності,

ОСОБА_1. звернувся з позовом про перерахунок пенсії, встановленої ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Позивач зазначив, що він є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а тому повинен отримувати основну та додаткову пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розмірам, встановленим цими Законами, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останніми, позивач просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача по відмові позивачу у перерахунку пенсії по інвалідності з 01 листопада 2006 року із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність; зобов'язано відповідача перерахувати позивачу пенсію по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54, 67, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 листопада 2006 року із розрахунку 6 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року змінено постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком; зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії по інвалідності у відповідності зі ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 серпня 2007 року; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати. В касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Заперечень не надійшло.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень були порушені норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку, визначеними статтями 237 - 239 КАС України.