м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді-доповідача Бим М.Є.

суддів: Васильченко Н.В., Гончар Л.Я., Харченка В.В., Черпіцької Л.Т.

при секретарі: Сірик Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року у справі №А30/244-07 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області про зобов'язання вчинити дії, -

У травні 2007 року УПФУ в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області, звернулося до суду із адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнень до позовних вимог, просить зобов'язати відповідача включити до акту звірки по особовим справам потерпілих та відшкодувати на централізованому рівні заборгованості суми пенсій по пенсіонерам ОСОБА_1 в сумі 687,81 грн. за період з листопада 2006 року по червень 2007 року включно, ОСОБА_2 в сумі 383,46 грн. за період за січень -червень 2007 року.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2007 року позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року, постанова суду першої інстанції скасована та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обґрунтованою.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, 12.12.1989 року з ОСОБА_2 під час виконання трудових обов'язків на території колишнього СРСР стався нещасний випадок, про що свідчить Акт про нещасний випадок на виробництві №1.

Нещасний випадок з ОСОБА_1 стався під час виконання трудових обов'язків на шахті "Кувет" на території Чукотського автономного округу Російської Федерації, про що свідчить складений акт про нещасний випадок на виробництві №4/06 від 19.05.2006 року.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області виплачена пенсія ОСОБА_1 за період з листопада 2006 року по червень 2007 року в сумі 687,81 грн. та ОСОБА_2 за січень -червень 2007 року в сумі 383,46 грн., що підтверджується довідкою №2896/04-40, згідно якої ОСОБА_1 за період з листопада 2006 року по червень 2007 року виплачено пенсію по інвалідності в сумі 687,81 грн., в тому числі: листопад 2006 року -80,91 грн., грудень 2006 року -86,70 грн., січень 2007 року -86,70 грн., лютий 2007 року 86,70 грн., березень 2007 року -86,70 грн., травень 2007 року -86,70 грн., червень 2007 року -86,70 грн., та ОСОБА_2 виплачено пенсію по інвалідності в сумі 383,46 грн., в тому числі: січень 2007 року -63,91 грн., лютий 2007 року 63,91 грн., березень 2007 року -63,91 грн., травень 2007 року -63,91 грн., червень 2007 року -63,91 грн.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

пенсійне страхування;

страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

медичне страхування;

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;

страхування на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 4 статті 25 вищеназваних Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:

профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;

відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;

допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;

пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відносини, що виникають за зазначеними у ч.1 ст. 25 " Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (16/98-ВР) " видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Відповідно до ст. 21 Закону України від 23.09.1999р. №1105 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті працівника, який отримував пенсію внаслідок ушкодження здоров'я на виробництві чи у зв'язку з професійним захворюванням, Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Слід також зазначити, що пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (2272-14) , який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом частини 2 статті 2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров`я потерпілого.

Як вбачається з абзацу 7 п. 3 Закону України від 23.09.1999р. (1105-14) №1105, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.

Тобто, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

"Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04.03.2003 р. № 5-4/4, визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

За наведених вище обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що витрати Пенсійного фону України з виплати пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам, каліцтво яких заподіяно на підприємствах, розташованих та території країн Співдружності Незалежних Держав, повинні відшкодовуватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Разом з тим апеляційний суд помилково скасував правильну по суті постанову суду першої інстанції, яка відповідає нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та ухвалена з додержанням норм процесуального права.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому зазначена обставина відповідно до ч.1 ст.226 КАСУ є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду, та залишення в силі рішення суду першої інстанції

Керуючись ст.ст. 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Орджонікідзе Дніпропетровської області задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2007 року скасувати.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 03 липня 2007 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.