К-13277/07 Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, яким визначено зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - 24.06.2009 Прийняття

Постановою Господарського суду Полтавської області від 05.02.2007, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.06.2007, позов ПП "Зерно ресурс" задоволено. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві від 31.03.2006 №0000202305/0 яким визначено до зменшення суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2003 рік на 137829,04 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 68914,52 грн. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача судові витрати.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судових рішень та прийняття нового про відмову у позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідачем проведена позапланова документальна перевірка правильності заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за серпень, вересень та листопад 2003 року, за результатами якої складено акт №122/23-2/31034925 від 31.03.2006.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення п.1.3, 1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у 2003 році на загальну суму 137829,04 грн. у зв'язку з не підтвердженням заявлених сум матеріалами зустрічних перевірок за ланцюгом поставки збіжжя (ячменю та соняшника).

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.03.2006 №0000202305/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за 2003 рік на 137829,04 грн. та нараховано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 68914,52 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено ряд договорів з ПП "Агрояр", ПП ОСОБА_1., ОСОБА_2, ПП ОСОБА_3., ПП ОСОБА_4., ТОВ "Укрзернотрейд", ПП Хоха на придбання збіжжя.

Суми податку, сплаченого у зв'язку з придбанням товарів, віднесені позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду на підставі податкових накладних виданих контрагентами, які є платниками податку на додану вартість, а видані ним податкові накладні містять всі необхідні реквізити передбачені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 цього Закону, що не заперечується відповідачем.

Операції з придбання товарів та послуг відображені в податковому та бухгалтерському обліку позивача, розрахунки за отриманий товар проведені в безготівковому порядку, що підтверджено реєстрами проведених платежів по системі клієнт-банк.

За результатами зустрічних перевірок безпосередніх контрагентів позивача, останні виконали вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , видавши позивачу належним чином оформлені податкові накладні, та включили відповідні суми сплаченого позивачем в ціні товару податку на додану вартість до своїх зобов'язань з цього податку у відповідних звітних періодів. Не підтверджені зустрічною перевіркою лише операції купівлі-продажу по договору з ТОВ "Укрзернотрейд", перевірка якого здійснена не була у зв'язку з відсутністю за юридичною адресою, що однак не свідчить про несплату ним зобов'язань за цими операціями у листопаді 2003 року, оскільки за даними податкового органу дане підприємство не звітується з 2004 року.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій про дотримання позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) при формуванні податкового кредиту та визначенні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у серпні-листопаді 2003 року, правильними.

Не підтвердження зустрічними перевірками сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість непрямими контрагентами позивача правильно не взяті судом до уваги з огляду на те, що докази існування у позивача будь-яких господарських операцій з цими господарюючими суб'єктами відсутні.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятих у справі рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтава залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Полтавської області від 05.02.2007 та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.06.2007- без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.