ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Суддів: Цуркана М. І.,
Лиски Т. О. (доповідач),
Сороки М. О.
Штульмана І. В.,
Гашицького О. В.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності та скасування наказу № 602/1226 від 19.10.2004, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника позивачів ОСОБА_9 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2006 року позивачі звернулися до суду з позовом до Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України, Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Закарпатської області про визнання протиправною бездіяльності Державної податкової адміністрації України і Державної податкової інспекції у Міжгірському районі Закарпатської області щодо відмови вести облік платників податків по раніше встановленій формі, тобто по прізвищу, імені по-батькові, та скасування наказу Державної податкової адміністрації України і Міністерства внутрішніх справ України № 602/1226 (z1345-04) від 19.10.2004 "Про затвердження порядку внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1345/9944 від 20.10.2004 (z1345-04) .
Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначеним наказом встановлено обмеження їх прав на підприємницьку діяльність та прав бути засновниками юридичних осіб.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2008 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі на вказані судові рішення представник позивачів ОСОБА_9. ставить питання про їх скасування в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, та направлення справи на новий розгляд.
ДПІ у Міжгірському районі Закарпатської області надала заперечення на касаційну скаргу, в якому просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, оскільки вони ухвалені відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів" для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Механізм реалізації вказаної норми Закону та уповноважений на це орган визначено Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи-платника податків та інших обов’язкових платежів", затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 року № 602/1226, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 року за № 1345/9944 (z1345-04) .
Відповідно до п.п 1.4 та 1.5 Порядку особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі відсутності у неї ідентифікаційного номера, а також особа, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера у разі наявності у неї ідентифікаційного номера, повідомляє у формі заяви податковий орган за місцем своєї реєстрації.
Пунктом 2 Порядку визначений перелік документів, що подає фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, до органу державної податкової служби.
Згідно з п. 1.3 орган державної податкової служби у термін до 30 календарних днів з дня прийняття заяви надає заявнику довідку, форма якої наведена у додатку 3 до Порядку, або відмовляє в наданні такої довідки із зазначенням причин відмови.
Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку фізична особа, яка відмовляється від ідентифікаційного номера, подає до органу внутрішніх справ за своїм місцем реєстрації довідку за формою № В3 та паспорт громадянина України. Посадова особа органу внутрішніх справ при зверненні громадянина за місцем його реєстрації щодо внесення відмітки до його паспорта розглядає довідку за формою № В3 щодо повноти і правильності її заповнення та відповідності пред’явленому паспорту. У разі відсутності невідповідностей посадова особа вносить на 7-9 сторінку паспорта відмітку наступного змісту "Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера".
Інформація, зазначена в заяві, використовується податковими органами для формування відносно особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від ідентифікаційного номера, відповідної особової справи. Після її формування, дані про таку особу виключаються з Державного реєстру, без порушення повноти обліку платників податків та інших обов’язкових платежів, а облік особи здійснюється в альтернативній формі – за серією та номером паспорта.
Таким чином, даний Порядок розроблений згідно з Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов’язкових платежів" (320/94-ВР) та з метою його виконання для усунення прогалин в регулюванні спірного питання, тому правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що Порядок не суперечить цьому Закону та відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .
З матеріалів справи вбачається, що листами Міжгірського відділення Хустської об’єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській області №2583/32-28 від 21.10.2005, № 2584/32-28 від 21.10.2005, № 244 від 01.12.2005, №2442 від 01.12.2005, № 2478 від 05.12.2005, № 223 від 30.01.2006, № 232 від 30.01.2006 позивачам роз’яснено порядок, в якому вносяться відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи – платника податків та інших обов’язкових платежів, наведено перелік документів, строки розгляду заяви, запропоновано подати відповідну заяву та додатки до неї.
Отже, суди дійшли правильного висновку про відсутність порушення прав позивачів з боку відповідачів, та обґрунтовано відмовили в задоволенні позову.
Відповідно до ч.3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу представника позивачів ОСОБА_9 відхилити, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 14 травня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статями 235- 239 КАС України.
Судді: