К-3121/08 Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення щодо зменшення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість - 27.10.2009 Прийняття

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2007 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.01.2008 року, задоволено позовні вимоги Красноперекопського відкритого акціонерного товариства "Бром". Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ № 0000152304/0 від 17.09.2007 року про зменшення позивачу заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 136 294 грн.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що Красноперекопською ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку Красноперекопського ВАТ "Бром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2007 року, за результатами якої складено акт № 626/23-4/05444552/124 від 11.09.2007 року.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем абзацу "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7, пункту 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) (далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ), в результаті чого Красноперекопським ВАТ "Бром" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у червні 2007 року на суму 136 293,86 грн. Зокрема, в акті перевірки вказано, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ "Бром" за червень 2007 року складатиме 997 378,14 грн. та зазначено, що від’ємне значення суми ПДВ, заявлене позивачем у червні 2007 року в сумі 1 133 672 грн., виникло в результаті придбання товарно-матеріальних цінностей та реалізації на експорт хімічних сполук власного виробництва по нульовій ставці оподаткування згідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону № 168/97-ВР.

На підставі висновків даного акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000152304/0 від 17.09.2007 року про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 136 294 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР регламентовано порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Так, відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то, зокрема, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість Красноперекопського ВАТ "Бром" за червень 2007 року, яка отримана Красноперекопською ОДПІ 19.07.2007 року вх. № 8872, залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, що відображено в рядку 24 декларації, складає 3 267 187 грн.

Як встановлено судами, відповідач визнає цей залишок і навіть збільшує його у зв’язку з врахуванням ним зменшення заявленого позивачем бюджетного відшкодування на підставі аналогічних повідомлень-рішень за попередні місяці, які також оскаржені в судовому порядку.

Між тим, бюджетному відшкодуванню підлягає не все від’ємне значення, а тільки його частина, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Сума податку, фактично сплачена позивачем постачальникам товарів (послуг) у попередньому періоді (травень 2007 року) становить 1 133 672 грн., що є частиною від’ємного значення і саме ця частина підлягає бюджетному відшкодуванню.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач посилається на необхідність визначення бюджетного відшкодування як суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), оскільки такий термін застосований в рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, який є додатком 3 до декларації з податку на додану вартість, форма якої затверджена пунктом 1 наказу ДПА України № 166 від 30.05.1997 року (z0250-97) в редакції наказу № 213 від 15.06.2005 року.

Судова колегія вважає таку правову позицію відповідача хибною, оскільки відповідно до абзацу "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, а не податкового кредиту.

Окрім того, наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року (z0250-97) в редакції наказу № 213 від 15.06.2005 року, затверджений Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, пунктом 5.12 якого встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, а не податкового кредиту.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для зменшення заявленого до відшкодування податку на додану вартість в сумі 136 294 грн., оскільки сума податку в розмірі 1 133 672 грн. є частиною від’ємного значення та правомірно віднесена позивачем до бюджетного відшкодування.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Красноперекопської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити, а ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.01.2008 року та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.11.2007 року залишити без змін.