Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Костенка М.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2007 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2008 року

у справі № 2-а-2645/07

за позовом Колективного підприємства "Макіївська товарна біржа"

до Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В серпні 2007 року Колективне підприємство "Макіївська товарна біржа" (далі – Біржа) звернулось до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Макіївської ОДПІ у Донецькій області (далі – ДПІ) від 24 квітня 2007 року № 0000151742/0, від 8 червня 2007 року № 0000151742/1, від 1 серпня 2007 року № 0000151742/2, якими Біржі визначено суму податкового зобов’язання за платежем: "податок з доходів фізичних осіб" в розмірі 286577,16 грн. (у тому числі основний платіж – 95525,72 грн., штрафні (фінансові) санкції – 191051,44 грн.).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2008 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Судові рішення судів попередніх інстанцій вмотивовані відсутністю статусу Біржі як податкового агента.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Біржа в запереченні на касаційну скаргу просить залишили її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Визначаючи Біржі суму податкового зобов’язання за платежем: "податок з доходів фізичних осіб" спірними податковими повідомленнями-рішення в розмірі 286577,16 грн., ДПІ виходила з того, що при укладенні на товарній біржі угод купівлі- продажу рухомого майна, яке належить продавцю – фізичній особі, податковим агентом такого платника фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є товарна біржа. Податок з доходів фізичних осіб сплачується продавцем самостійно до чи під час реєстрації біржової угоди, а біржі під час реєстрації угоди повинні проконтролювати правильність сплати належної суми податку. При цьому копії документів, що підтверджують факт сплати податку, залишаються у справах біржі (податкового агента).

Вказаними доводами також обґрунтовані і вимоги касаційної скарги.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, послались на те, що Біржа не є податковим агентом у розумінні положень Закону України від 22 травня 2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (889-15) (далі – Закон № 889-IV (889-15) ), оскільки сама біржа як юридична особа у біржових операціях участі не приймає.

Підстав не погодитися з таким висновком судів немає, виходячи з наведеного нижче.

Абзацом 1 пункту 1.15 статті 1 Закону № 889- ІV визначено, що податковий агент – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Оскільки товарна біржа доход продавцям рухомого майна не виплачує, а отже податок з доходів фізичних осіб не утримує, то під наведене визначення вона не підпадає. Тому висновок судів попередніх інстанцій про те, що при наданні послуг в укладенні біржових угод Біржа не є податковим агентом є обґрунтованим, а донарахування ДПІ податкового зобов’язання та застосування штрафних (фінансових) санкцій – безпідставним.

Враховуючи наведене, касаційна карга ДПІ підлягає відхиленню, а постановлені у справі судові рішення – залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Макіївської об’єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.