КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
|
"17" грудня 2009 р. м. Київ
|
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Умнової О.В.
суддів: Шостака О.О., Ізмайлової Т.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.04.2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області
- про зобов’язання провести перерахунок доплати до пенсії, -
В С ТА Н О В И Л А:
Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом, вимоги якого уточнив в ході розгляду справи та просив визнати відмову відповідача у здійсненні перерахунку позивачу доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення протиправною та зобов'язати відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивачу згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати з розрахунку 440 грн. щомісячно за період з 9.07.2007 року по 1.10.2007 року та з розрахунку 460 грн. щомісячно за період з 1.10.2007 року по 31.12.2007 року.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.04.2008 року позов задоволений у повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є непрацюючим пенсіонером та зареєстрований і постійно проживає в м. Біла Церква, яке відповідно до Постанови КМУ від 23.07.1991 №106 (106а-91-п)
, віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю –одна мінімальна заробітна плата.
Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених ч. 1 ст. 39 вищезазначеного Закону (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії позивачу відповідно до вимог постанови КМ України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№ 836 (836-96-п)
.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16)
дію положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"на 2007 рік було зупинено в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року (v0a6p710-07)
за № 6-рп визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16)
, зокрема п. 30 ст. 71 зазначеного Закону, яким було призупинено дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Положення Закону, визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що позивач має право на доплату до пенсії на рівні однієї мінімальної заробітної плати з 9.07.2007 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення до 31.12.2007 року.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"розмір мінімальної заробітної плати з 1.07.2007 року становив 440 грн., з 1.10.2007 року –460 грн.
Суд першої інстанції всебічно встановив обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права і ухвалив рішення, яке відповідає Закону (796-12)
.
За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області залишити без задоволення, постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30.04.2008 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.