К-6262/08-С Про визнання дій неправомірними, визнання висновку незаконним, зобов’язання виконати певні дії та відшкодування моральної шкоди - 27.10.2009 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 вересня 2007 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року

у справі №2-а-184/07(22-а-1288/08)

за позовом ОСОБА_1

до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради, Дніпропетровської міської ради,

про визнання дій неправомірними, визнання висновку незаконним, зобов’язання виконати певні дії та відшкодування моральної шкоди,

У березні 2004 року ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1, позивач, скаржник) звернувся до суду з вказаними позовними вимогами до Головного архітектурно-планувального управління Дніпропетровської міської ради (далі –Головне архітектурно-планувальне управління), Дніпропетровської міської ради про визнання дій Головного архітектурно-планувального управління неправомірними, зобов’язання виконати певні дії, визнання висновку незаконним, відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000 гривень.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 05 лютого 2004 року він звернувся до Головного архітектурно-планувального управління зі скаргою, але в установлений законом термін відповіді не отримав. Крім того, він звернувся до Дніпропетровської міської ради з заявою про приватизацію земельної ділянки. На думку скаржника, розгляд заяви був протизаконно переданий Головному архітектурно-планувальному управлінню, яке у порушення діючого законодавства видало висновок про категорію землекористування.

Постановою Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 вересня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено частково. Визнано дії Головного архітектурно-планувального управління щодо розгляду скарги ОСОБА_1. протиправними та зобов’язано розглянути скаргу ОСОБА_1. і надати відповідь у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) . Зобов’язано стягнути з Головного архітектурно-планувального управління на користь ОСОБА_1. на відшкодування моральної шкоди 200 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року апеляційну скаргу Головного архітектурно-планувального управління задоволено, а апеляційну скаргу ОСОБА_1. –залишено без задоволення. Постанову Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 вересня 2007 скасовано. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. –відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, скаржник 02 грудня 2003 року звернувся до Дніпропетровської міської ради з заявою про приватизацію земельної ділянки під гараж. На вищезазначену заяву позивач отримав відповідь Головного архітектурно-планувального управління від 18 грудня 2003 року.

А також, скаржник отримав висновок Головного архітектурно-планувального управління від 23 січня 2004 року про категорію землекористування, в якому зазначено про можливість використовувати земельну ділянку під гараж за зазначеним призначенням тимчасово на умовах довгострокової оренди строком до 10 років.

Задовольняючи позовні вимоги скаржника суд першої інстанції виходив з того, що відповідач на скаргу ОСОБА_1. від 05 лютого 2004 року відповіді не надав, що є порушенням вимог Закону України "Про звернення громадян" (393/96-ВР) .

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, які підтверджуються матеріалами справи, що на всі поставлені питання скаржник неодноразово отримував відповіді (а.с. 35, 38, 39), згідно Статуту науково-виробничого міського комунального підприємства "Центр містобудування, архітектури та кадастру м. Дніпропетровська"який фактично є підрозділом Головного архітектурно-планувального управління, у його відповіді надані повні та обґрунтовані пояснення з всіх питань звернення позивача (а.с. 37).

Що стосується висновку про категорію землекористування, то такий здійснюється відповідачем як органом, залученим до здійснення проектно-будівельного процесу та відведення земельних ділянок в м. Дніпропетровську під об’єкти нерухомості. Сам висновок є документом, який розглядається органом, уповноваженим на вирішення питання про надання у власність земельної ділянки як обставина, що має значення для прийняття рішення з даного питання і оцінюється самим органом під час розгляду даного питання.

Отже, підстав для визнання дій Головного архітектурно-планувального управління щодо прийняття оскаржуваного висновку та визнання самого висновку незаконним немає.

Так як, постанова Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 05 вересня 2007 року скасована постановою суду апеляційної інстанції, то колегія суддів вважає, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2008 року у справі постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального права і підстави для її зміни чи скасування відсутні.