Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого –судді Ліпського Д.В.

суддів: Амєліна С.Є., Головчук С.В., Кобилянського М.Г., Юрченко В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової компенсації за касаційною скаргою представників ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2008 року,

Із зазначеним позовом ОСОБА_1 завернувся до суду у листопаді 2007 року. Обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що він є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та з 13 липня 2006 року йому встановлена ІІІ група інвалідності та відповідно до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі - Закон № 796) має право на одноразову компенсацію у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

_____________________________________________________________________________________________

Справа № К-16784/08

Головуючий у першій інстанції Кузнєцова М.Л.

Доповідач Ліпський Д.В.

Посилаючись на те, що розмір виплаченої йому в 2006 році грошової допомоги не відповідає розміру передбаченим цим Законом і на відмову відповідача привести їх у відповідність з вимогами Закону, позивач просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши вказані перерахунки.

Постановою Стаханівського міського суду Луганської області від 10 липня 2008 року позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2008 року судове рішення першої інстанції скасовано та в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням апеляційної інстанції, представники позивача звернулися з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. Вважають, що суди неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень, у зв’язку з чим просило скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судове рішення –без змін, виходячи з наступного.

Судами встановлено, що позивач є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, 12 липня 2006 року йому встановлено ІІІ групу інвалідності за захворюванням, яке пов’язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

Скасовую судове рішення першої інстанції та постановляючи нове про відмову в задоволені позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем правильно визначена сума для виплати одноразової грошової компенсації, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) дію частини 1 статті 48 Закону № 796 в часті виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Так, статтею 48 Закону № 796 передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Пунктом 37 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"дію абзацу 3 частини 4 статті 48 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"зупинено на цей рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Положення пункту 37 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"не були визнані неконституційними, а тому суди дійшли правильного висновку щодо відмови в задоволені позовних вимог про виплату щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2006 рік.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивоване і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу представників ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради та Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій неправомірними, стягнення недоплаченої разової компенсації - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.