Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

головуючого: судді Сіроша М.В.,

суддів: Бим М.Є. (доповідач), Леонтович К.Г., Матолича С.В., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області на постанову господарського суду Рівненської області від 11 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року у справі №15/62 за позовом приватного підприємства "Торговий дім "Укр-Петроль" до Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області, за участю прокуратури Рівненської області, про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

У січні 2007 року ПП "Торговий дім "Укр-Петроль" звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області про визнання дій протиправними та скасування постанови від 08 грудня 2006 року №2424 "Про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів".

Постановою господарського суду Рівненської області від 11 травня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу ПП "Торговий дім "Укр-Петроль" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04 грудня 2006 року службовою особою –заступником начальника відділу управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів на АЗС №2 ПП "ТД "Укр-Петроль" у м.Рівне, по вул.Млинівській, 30 "А", за результатами якої було складено Акт від 04.12.06р. за №006909.

В даному Акті зазначено, що куточок споживача не обладнано; на в’їзді на АЗС №2 і торговому приміщенні на видному, доступному місці відсутні копія свідоцтва про державну реєстрацію, табличка із зазначенням прізвища, ім’я та по-батькові оператора, а на робочому місці та на інформаційному табло не вказано марку дизпалива, що є в реалізації.

На підставі зазначеного акту перевірки постановою від 08.12.2006р. Управління у справах захисту прав споживачів на позивача були накладені стягнення, передбачені ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів", у вигляді штрафу в сумі 7737,60 грн.

Однак, при проведенні перевірки Управлінням у справах захисту прав споживачів у Рівненській області було встановлено єдине правопорушення з боку ПП "ТД "Укр-Петроль", за яке до останнього були застосовані фінансові санкції, а саме за реалізацію дизельного пального без повної, доступної, достовірної та своєчасної інформації для споживачів (на інформаційному табло при в’їзді на АЗС №2, робочому місці оператора не вказано марку дизпалива, що є в реалізації).

Натомість, доказів реалізації дизпалива на момент здійснення перевірки відповідачем подано не було. Відсутні такі докази і в матеріалах справи. При цьому посилання відповідача як на доказ здійснення контрольної закупки, і відповідно, факт реалізації позивачем дизпалива –фіксальний чек на 34,00 грн. (а.с.29) не заслуговують на увагу, оскільки, як вбачається з останнього, купівля бензину А-76 мала місце о 15 год. 56 хв., тоді як відповідно до Акту перевірки, остання розпочалась о 14 год. 30 хв.

Пунктом 2.1 Порядку проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.06р. за № 311 (z1219-06) , зареєстрованих в Мін’юсті України 21.11.06р. за № 1219/13093, передбачено, що у разі проведення перевірки шляхом негласної закупівлі продукції або інших методів контрольно спостережного характеру, які здійснюються до початку перевірки, оголошення про контрольну перевірку та інформування керівника (власника) суб’єкта господарювання (особи, яка його замінює) про мету перевірки проводиться відразу після відповідних контрольних процедур.

Викладене свідчить про те, що контрольна закупка може мати місце безпосередню до початку перевірки і, відповідно, повідомлення перевіряючого суб’єкта про цей факт.

Крім того, судом встановлено, що на момент проведення перевірки на АЗС №2 дизпаливо не відпускалось (не реалізовувалось), оскільки в цей час проводився злив бензовоза в ємкість АЗС, в якій знаходиться дизпаливо, що підтверджується, зокрема, наявними в матеріалах справи накладною № 228606 від 04.12.06р. про відпуск дизпалива в кількості 8060,00 літрів на АЗС №2 та безпосередньо витягом з журналу обліку нафтопродуктів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів", споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Як встановлено судом і про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, вся необхідна, доступна, достовірна та своєчасна інформація безпосередньо на вітрині біля місця відпуску та приймання готівки за нафтопродукти.

Зокрема, в наявності були розміщені свідоцтво про визнання № 021445 від 23.11.06р., серія АГ, термін дії якого встановлено з 23.11.06р. по 22.02.07р. та паспорт якості № 921 від 27.11.06р. на дизпаливо А-0,2-62.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.93р. за № 46-93 "Про стандартизацію та сертифікацію", свідоцтво про визнання є документом, що підтверджує відповідність імпортованої продукції державним стандартам України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначеним вимогам дії та рішення відповідача не відповідають.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи не правильно застосовано норми матеріального права чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Рівненської області від 11 травня 2007 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, у строки та порядку, визначених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.