Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів: Бутенка В. І.,

Лиски Т. О. (доповідач),

Весельської Т. Ф.,

Сороки М. О.,

Мироненка О. В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Харківського представництва Генерального замовника - Національного космічного агентства України про визнання незаконним зняття з квартирного обліку, поновлення на квартирному обліку, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року, -

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Харківського представництва Генерального замовника - Національного космічного агентства України, в якому просив визнати незаконними рішення від 24.10.2005 про постановку ОСОБА_1 на квартирний облік з 26.01.2005 в загальну чергу і відповідь від 27.03.2006 на його скаргу та зобов'язати поновити його перебування на квартирному обліку з 14.06.1988.

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2007 року позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з адміністративним позовом. Визнано протиправним рішення житлової комісії Харківського представництва Генерального замовника - Національного космічного агентства України від 24.10.2005 про постановку ОСОБА_1 на квартирний облік з 26.01.2005 в загальну чергу. Зобов'язано житлову комісію Харківського представництва Генерального замовника - Національного космічного агентства України поновити перебування ОСОБА_1 на квартирному обліку з 14.06.1988.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі на постанову суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 ставить питання про її скасування в зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу, в якому просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки вона прийнята відповідно до норм матеріального права та на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням житлової комісії 314 Військового представництва Міністерства оборони № 39-88 від 14.06.1988 ОСОБА_1 із сім'єю у складі трьох осіб був включений в чергу безквартирних офіцерів і поставлений на квартирний облік у Харківському гарнізоні /а.с. 5/.

За клопотанням командування перед керівництвом ВО "Комунар" ОСОБА_1 разом із сім'єю до отримання житла без зняття з квартирного обліку була надана службова однокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 7, 80/.

ОСОБА_1 18.04.2000 розлучився із своєю дружиною ОСОБА_2 Згідно з рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02.11.2004 ОСОБА_2, син ОСОБА_3 та неповнолітня дочка ОСОБА_4 визнані такими, що втратили право на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1

З довідки КЖЕП-18 Київського району м. Харкова від 18.03.2005 № 1063 вбачається, що фактично колишня дружина позивача ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_4 були зняті з реєстраційного обліку 24.11.2004, а син ОСОБА_3 лише 05.01.2006.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не повідомив 314 Військове представництво МО України та КЕЧ Харківського гарнізону про те, що він в квартирі, де прописаний, проживає самостійно з 1998 року, а його колишня дружина разом із дітьми проживає у придбаній її матір'ю квартирі з 2000 року. Зазначені вище особи поступово змінювали місце реєстрації та в період з 05.01.2005 по 26.01.2005 ОСОБА_1 був зареєстрований в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, один. Зважаючи на це, відповідач обґрунтовано поставив його на квартирний облік в загальну чергу з 26.01.2005.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивач фактично перестав бути особою, яка потребує поліпшення житлових умов в розумінні ст. 31 ЖК України, тому обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст. - 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки постанова суду апеляційної інстанції прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.