Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області (далі - УПФ України в м. Селидове) про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та про стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою УПФ України в м. Селидове на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року,

У серпні 2008 року ОСОБА_1у Донецькому окружному адміністративному суді пред'явив позов до УПФ України в м. Селидове про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та про стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він перебуває на обліку в УПФ України в м. Селидове та одержує пенсію за віком. Після призначення пенсії позивач продовжував працювати та 17 червня 2008 року звернувся до відповідача з вимогою провести перерахунок його пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії, але у цьому йому було неправомірно відмовлено.

Просив суд визнати дії УПФ України в м. Селидове неправомірними, зобов'язати здійснити перерахунок призначеної йому пенсії та стягнути на його користь моральну шкоду в сумі 2000 грн.

В ході судового засідання позивач уточнив свої позивні вимоги та надав заяву про відмову від позивних вимог в частині стягнення моральної шкоди.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року, позовні вимоги ОСОБА_1. задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії УПФ України в м. Селидове щодо відмови у перерахуванні пенсії ОСОБА_1.

Зобов'язано УПФ України в м. Селидове провести перерахунок пенсії за заявою ОСОБА_1., наданою до УПФ України в м. Селидове 17 червня 2008 року.

У касаційній скарзі УПФ України в м. Селидове, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивачів.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 17 червня 2008 року позивач звернувся до УПФ України в м. Селидове с заявою про перерахунок пенсії за віком.

ОСОБА_1після попереднього перерахунку пенсії з 01 січня 2006 року продовжував працювати і на момент звернення до УПФ в м. Селидове за перерахунком пенсії мав право на перерахунок пенсії.

Рішенням від 21 червня 2008 року № 575 УПФ України в м. Селидове відмовило ОСОБА_1. в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що страховий стаж позивача складає лише 1 рік та 9 місяців і у нього відсутній необхідний страховий стаж - 24 місяці для перерахунку пенсії.

Між тим, суди правильно визнали неправомірними дії УПФ України в м. Селидове щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1., оскільки вони не відповідають вимогам частини четвертої статті 42 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058 - ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1058).

Статтею 102 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", який набрав чинності з 01 січня 2007 року, дію частини четвертої статті 42 Закону № 1058 зупинено на 2007 рік, а Законом України від 28 грудня 2007 року (107-17) № 107-V1 "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" були внесенні зміни до частини четвертої статті 42 цього Закону. Законодавцем встановлювалися інші критерії для виникнення права застрахованої особи на проведення перерахунку пенсії.

Зокрема, для перерахунку пенсії особа повинна мати не менше ніж 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, тоді як попередня її редакція передбачала право застрахованої особи на перерахунок пенсії за умови дворічного строку з моменту попереднього перерахунку (призначення) пенсії і якщо ця особа продовжує працювати.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) № 10 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) пункт 34 розділу ІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) визнаний таким, що не відповідає Конституції (є неконституційним).

На ці обставини УПФ України в м. Селидове не звернуло уваги і неправомірно відмовило у перерахунку пенсії ОСОБА_1.

Отже, суди до спірних правовідносин правильно застосували норму частини четвертої статті 42 Закону № 1058 в редакції, яка діяла до 01 січня 2007 року.

Також судами встановлено, що ДП "Селидіввугілля" в/п шахта "Курахівська" мала заборгованість перед Пенсійним фондом України по страховим внескам, але підприємством були сплачені страхові внески, що підтверджується довідкою від 25 червня 2008 року № 1339. Ці обставини спростовують твердження відповідача про те, що станом на 21 червня 2008 року страхові внески до Пенсійного фонду підприємством, на якому працював позивач, а саме Державне підприємство "Селидіввугілля" відокремлений підрозділ шахта "Курахівська", не були сплачені з 01 жовтня 2007 року по 31 травня 2008 рік.

Таким чином, суд касаційної інстанції вважає, що висновок судів попередніх інстанцій про протиправність відмови суб'єкта оскарження у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1. є правильним.

Судові рішення законні і обґрунтовані.

Доводи касаційної скарги правильність висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та про стягнення моральної шкоди - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.