К-20044/08-С Про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії - 22.10.2009 Прийняття

за участю позивача, представників відповідачів управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області –Чугай О.О., Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області –Клунко Ю.П., представника третьої особи Військової частини 3041 –Райського А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Головного управління пенсійного фонду України у Чернігівській області, третя особа: військова частина 3041 про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 серпня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року,

Із зазначеним позовом ОСОБА_4 звернувся до суду у вересні 2006 року. Мотивуючи свої вимоги зазначив, що він проходив службу у військовій частині №3041 в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. При здійсненні розрахунку грошового забезпечення для призначення пенсії відповідачем не враховано доплату, яку він отримував під час проходження служби, передбачену Постановою Кабінетом Міністрів України (137-2003-п) "Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного

Справа № К-20044/08

Головуючий у першій інстанції Бечко Є.М.

Доповідач Ліпський Д.В

(обов’язкового) відселення після повного відселення жителів". У зв’язку з чим, просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії визначивши розмір пенсії 1154,59 грн. та стягнути на його користь заборгованість по невиплаченій пенсії з 26 травня 2006 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року залишена без змін постанова Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 серпня 2007 року, якою в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Вважає, що висновок судів про те, що доплата, яку він отримував під час проходження служби носить тимчасовий характер, так як виплачувалася не кожного місяця є помилковим, оскільки він постійно виконував свої обов’язки у зоні відчуження та отримував грошове утримання з урахуванням доплати, яка передбачена Постановою Кабінетом Міністрів України "Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів".

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин у справі, у межах, визначених ст. 220 КАС України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення –скасуванню, з таких підстав.

Судами встановлено, що з 1991 року по 2006 рік позивач проходив службу у військовій частині №3041 в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. З 26 травня 2006 року йому призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) .

За час проходження служби, за виконання службових обов’язків в зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення, позивач отримував доплату встановлену Постановою Кабінетом Міністрів України "Про доплати і компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів".

При розрахунку розміру пенсії до грошового забезпечення позивача включено посадовий оклад у розмірі 125 грн., оклад за спеціальне звання –65 грн., 30% надбавки за вислугу років –57 грн., надбавку 100% - 247 грн., надбавки за безперервну службу -239,50 грн., надбавку за класність –2,64 грн., премії –258,24 грн., доплату за роботу в зоні відчуження враховано не було.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині здійснення перерахунку розміру пенсії суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що доплати за роботу в зоні відчуження не носять постійного характеру та виплачувалася позивачу не за всі місяці служби.

Однак з таким висновком судів погодитись неможна, виходячи з наступного. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року №137 "Про доплати та компенсації особам, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення після повного відселення жителів" (137-2003-п) встановлено, що у період з 1 січня 2003 року до 1 січня 2006 року особам рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, які постійно виконують службові обов'язки у зоні відчуження, проводиться доплата у 9-кратному розмірі доплати, встановленої для громадян, які працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення. Ця доплата проводиться пропорційно відпрацьованому часу, але не більше від зазначеного розміру.

З тексту постанови вбачається, що право на доплату мали особи, які постійно виконували службові обов'язки у зоні відчуження.

Позивач постійно в період з 1991 року по 2006 рік виконував службові у зоні відчуження і в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, тому йому сплачувалася доплата встановлена законодавством.

Доводи відповідачів про те, що доплата за умови служби позивача не носила постійного характеру суперечить приведеним вимогам законодавства та встановленим судами обставинам справи.

Частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що пенсії особам, які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

З урахуванням приведених вимог законодавства та обставин, що пов’язані з умовами служби позивачу неправильно обчислено розмір грошового забезпечення та пов’язаний з ним розмір пенсії.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, а фактичні обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 229, 230, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 13 серпня 2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2008 року скасувати та постановити нове рішення.

Позов ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області, третя особа: військова частина 3041 про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області здійснити ОСОБА_4 перерахунок розміру пенсії з урахуванням виплат за виконання службових обов’язків на територіях радіоактивного забруднення, відповідно до статі 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) з 26 травня 2006 року.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у порядку та строки, передбачені статтями 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.