Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2007 року

та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2006 року

у справі № 2-19/14665-2006А господарського суду Автономної Республіки Крим

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Содружество"

до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим

треті особи: 1. Сільськогосподарський кооператив "Содружество"

2. Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим

про скасування рішень, -

В серпні 2006 року позивач – ТОВ "Содружество" звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнених позовних вимог) про скасування рішень ДПІ в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим № 27/24-0 від 25.06.2004 року та № 25/24-0 від 28.06.2004 року та стягнення з державного бюджету 42562,35 грн. сплаченого податку та 34768,30 грн. сплаченого фіксованого сільськогосподарського податку.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2007 року, позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ДПІ в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим та Головне управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим оскаржили їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданих касаційних скаргах, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалення нового судового рішення про відмову в позові.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що ТОВ "Содружество" зареєстровано в якості суб’єкта підприємницької діяльності Нижньогірською РДА 05.05.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та згідно статутних документів не є правонаступником будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності.

26.05.2004 року між СК "Содружество" та ТОВ "Содружество" укладений договір про переведення податкового боргу, відповідно до умов якого СК "Содружество" перевело борг у сумі 52895,66 грн., а ТОВ "Содружество" прийняло на себе зобов’язання сплатити за СК "Содружество" суму податкового боргу.

Листом від 26.05.2004 року № 1 ТОВ "Содружество" просило ДПІ оформити договір переводу податкової заборгованості у сумі 52895,66 грн. з СК "Содружество" на ТОВ "Содружество".

На підставі вказаного листа та договору, відповідачем було прийнято рішення № 27/24-0 від 25.06.2004 року, відповідно до якого податковий орган вирішив розподілити суми податкового боргу та податкових зобов’язань між СК "Содружество" та ТОВ "Содружество", та виключити з облікового рахунку СК "Содружество" та перенести у обліковий рахунок ТОВ "Содружестов" податковий борг, який виник станом на 23.06.2004 року за наступними платежами: штрафні санкції у сумі 495,55 грн., прибутковий податок у сумі 42092,38 грн., фіксований сільськогосподарський податок у сумі 33147,49 грн., збір за забруднення навколишнього середовища у сумі 6,83 грн., ПДВ у сумі 22,79 грн., а всього на суму 75765,04 грн.

Крім того, відповідачем прийнято рішення № 25/24-0 від 28.06.2004 року відповідно до якого останній вирішив розподілити суми податкового боргу та податкових зобов’язань між СК "Содружество" та ТОВ "Содружество", та виключити з облікового рахунку СК "Содружество" та перенести у обліковий рахунок ТОВ "Содружестов" податковий борг, який виник станом на 26.06.2004 року за наступними платежами: штрафні санкції у сумі 19,99 грн., прибутковий податок у сумі 469,97 грн., фіксований сільськогосподарський податок у сумі 1620,81 грн., збір за забруднення навколишнього середовища у сумі 0,01 грн., ПДВ у сумі 0,04 грн., а всього на суму 2110,82 грн.

Відповідні суми податкового боргу за кожним видом податків, а також суми податкового боргу зі сплати штрафних санкцій було зараховано до особового рахунку ТОВ "Содружество".

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 7.5 статті 7 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" забороняється будь-яка уступка податкового зобов’язання або податкового боргу платника податків третім особам, а також уступка контролюючим органом права вимоги податкового боргу платника податків іншим особам. Положення цього пункту не поширюються на випадки, коли гарантами повного та своєчасного погашення податкових зобов’язань платника податків виступають інші особи, якщо таке право передбачено цим Законом або іншими законами України з питань оподаткування.

Договір між СК "Содружество" та ТОВ "Содружество" від 26.05.2004 року про переведення податкового боргу, як вірно зазначили суди, не може бути розцінений як підтвердження того, що ТОВ "Содружество" виступило гарантом виконання податкових зобов’язань СК "Содружество", оскільки з його змісту не випливає, що позивач виступає гарантом виконання податкових зобов’язань вказаного кооперативу. Не випливає це також з листа позивача до податкового органу від 26.05.2004 року. Інших доказів наявності гарантії з боку позивача своєчасного виконання СК "Содружество" податкових зобов’язань в ході розгляду справи суду надано не було.

Крім того, судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено, що наявність гарантії своєчасної сплати податків з боку третьої особи не обумовлює виключення сум податкового боргу з особового рахунку платника податків – боржника.

Як встановлено судами, позивачем були сплачені до бюджету суми податкового боргу СК "Содружество", а саме, з прибуткового податку в розмірі 42562,35 грн. та фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 34768,30 грн., що не заперечується податковою інспекцією.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття рішень № 25/24-0 від 28.06.2004 року та № 27/24-0 від 25.06.2004 року та правомірності вимог позивача щодо стягнення сплачених ним до бюджету сум податкового боргу СК "Содружество" на підставі договору про переведення податкового боргу від 26.05.2004 року.

Наведеним спростовуються доводи касаційних скарг стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційні скарги Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим та Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2007 року та постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.12.2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.