Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 року

у справі № 27/196 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой"

до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2004 року задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-торгстрой" (далі – ТОВ "АТБ-торгстрой") та визнано недійсними податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі – Дніпропетровська МДПІ) № 0000932301/0 від 20.05.2004 року, № 0000922301/0 від 20.05.2004 року, № 0000932301/1 від 10.06.2004 року, № 0000922301/1 від 10.06.2004 року, № 0000932301/2 від 08.07.2004 року, № 0000922301/1/2/2 від 08.07.2004 року, № 0000932301/3 від 25.08.2004 року, № 0000922301/3 від 25.08.2004 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 року судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, Дніпропетровська МДПІ оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2004 року та ухвалення нового судового рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Позивач в запереченні на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що Дніпропетровською МДПІ було проведено тематичну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань правильності обчислення податку на додану вартість ТОВ "АТБ-торгстрой" по деклараціях з ПДВ за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2003 року та січень 2004 року, за результатами якої складено акт № 20/2305/32010549ДСК від 20.05.2004 року.

Вказаною перевіркою встановлено, що позивачем в порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі – Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) в червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2003 року віднесено до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 352666 грн. по вартості виконаних робіт з капітального будівництва об’єктів, що не введені в експлуатацію. З урахуванням статті 8 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутків підприємств" суми податкового кредиту, сплачені (нараховані) за придбані основні фонди приймаються на розрахунки з бюджетом від моменту їх участі в господарській діяльності. На час складання акта перевірки об’єкти в експлуатацію не введені.

На підставі висновків даного акта, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000922301/0 від 20.05.2004 року, № 0000922301/1 від 10.06.2004 року, № 0000922301/2/2 від 08.07.2004 року, № 0000922301/3 від 25.08.2004 року, якими визначена сума податкового зобов’язання ТОВ "АТБ-торгстрой" з ПДВ в розмірі 1924,50 грн., в тому числі: основний платіж – 1283 грн. та штрафні санкції – 641,50 грн.;

- № 0000932301/0 від 20.05.2004 року, № 0000932301/1 від 10.06.2004 року, № 0000932301/2 від 08.07.2004 року, № 0000932301/3 від 25.08.2004 року, якими виявлено завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму 351384 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Так, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Тобто, дана правова норма передбачає можливість віднесення сум до складу податкового кредиту незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів.

Як встановлено судами, позивачем на підставі податкових накладних ТОВ "Черкасміськбуд" згідно договору підряду № 26-05-3 від 26.05.2003 року були віднесені до складу податкового кредиту в червні 2003 року – 37666,66 грн., серпні 2003 року – 70161,46 грн., вересні 2003 року – 30918,01 грн., жовтні 2003 року – 68920,53 грн., листопаді 2003 року – 41667,67 грн., грудні 2003 року – 66666,66 грн.

Крім того, до складу податкового кредиту грудня 2003 року було віднесено 36666,67 грн. за податковою накладною ВАТ "Донецькелектророптторг" згідно договору № 04/2003-КП від 04.12.2003 року.

Оскільки Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) не пов’язує право на включення до складу податкового кредиту звітного періоду сум податку з тим, чи введено основні фонди в експлуатацію, то висновок судів щодо наявності у позивача правових підстав на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту звітного періоду, так як споруджувані ним основні фонди підлягали амортизації, відповідає встановленим обставинам справи та вірному застосуванню норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір, ухвалені ними по справі судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому передбачені законом підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.02.2005 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2004 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.