Суддя-доповідач – ОСОБА_1

 справа № 2а-34724/08/0570

Головуючий у 1 інстанції – Смагар С.В.

зал судового засідання № 5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.

суддів: Сіваченко І.В.

Нікуліна О.А.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10.09. 2009 року позов Закритого акціонерного товариства "Фарлеп-Телеком-Холдинг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04. 2008 року № 0000271321/0/14023/10/15-16-23/4, від 25.06.2008 року № 0000271321/1/2227/10/15-16-23/4, від 10.09.2008 року № 0000631321/2/32655/1015-16-23/4, № 0000421321/2/32656/10/15-16-23/4, № 0000641321 /0/32657/10/15-16-23/4, від 25.11. 2008 року № 000063131322/3/42215/10/15-16-23/4, задоволений частково. Визнано частково недійсними податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 10 09.2008 року № 0000631321/2/32655/1015-16-23/4, від 25.11.2008 року

№ 000063131322/3/42215/10/15-16-23/4 в частині визначення податкового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму -2 467 544 гри. 60 коп., з яких за основним, платежем -1 722 428 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -745 116 грн. 60 коп. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 10 .09. 2008 року № 0000421321/2/32656/10/15-16-23/4, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі -3987 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 10 .09. 2008 року № 0000641321 /0/32657/10/15-16-23/4, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 701804 грн. 50 коп. В іншій частині позовних вимог – відмовлено .

Відповідач з вказаною постановою суду не погодився, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного перегляду справи представники відповідача просили скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ;представник позивача – залишити постанову суду без змін.

Апеляційний перегляд відбувається в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, встановила наступне.

Закрите акціонерне товариство "Фарлеп-Телеком-Холдинг" є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 25118760, перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

Відповідно до вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами планової виїзної перевірки ЗАТ

"Фарлеп-Телеком-Холдинг" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2007р. СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку складено акт №254/15-16-23/4-25118760 від 04.04.2008 р. На підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, якими платнику податків -ЗАТ "Фарлеп-Телеком-Холдинг" визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та нараховані штрафні санкції.

В ході проведення перевірки встановлено, що акти здачі-прийняття робіт по взаємовідносинам позивача з ЗАТ ?арлеп-Інвест" не містять такий обов'язковий реквізит, як зміст та обсяг господарської операції та її вимірники. СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку вважає,

що це є порушенням вимог Закону України від 16.07.1999 №996-ХГУ-ВР "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) зі змінами і доповненнями і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.95 №88, зареєстрованого у Мін'юсті України 05.06.95 за №168/704 (z0168-95) , за якими не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку виконаних робіт для покупця робіт, а також підставою для віднесення витрат щодо виконаних робіт до складу валових витрат платника податку .

Про те, з даним висновком СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне :

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ (надалі - Закон № 996), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності, та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону № 334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З огляду на наведене, валові витрати можуть бути підтверджені документом, який засвідчує фактичне отримання, результатів робіт, послуг (у випадку, якщо оплата робіт, послуг здійснюється після їх надання). Правила податкового обліку не встановлюють конкретного переліку первинних документів, за допомогою яких, повинні бути оформлені господарські операції, а також не передбачають будь-яких спеціальних вимог до форми або виду первинних документів, до їх оформлення та заповнення. До документів, які засвідчують факт придбання робіт, послуг, діюче законодавством, висуває лише одну умову - вони повинні засвідчувати, фактичне отримання результатів робіт, послуг. Крім того, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) не передбачена норма, яка б встановлювала у якості обов'язкового реквізиту первинного документу зазначення детального змісту господарської операції, рівно, як не передбачено, що за його відсутності, документ не є первинним і не є підставою для його обліку. Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) передбачають обов'язкову наявність змісту господарської операції. З досліджених судом актів вбачається, що змістом господарських операцій є отримання позивачем послуг порозрахунково-адміністративному, управлінському та консультативному обслуговуванню.

Колегія судді погоджується з тим, що послуги, які надавалися позивачу, мають кількісне вимірювання тільки у грошових одиницях, оскільки послуги не мають матеріальної форми, і відповідно - матеріального вимірювання. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що визначення терміну "обсяг господарської операції" відсутнє у діючому законодавстві .

Колегія суддів зазначає, що з метою забезпечення додержання вимог частини 3 статті 129 Конституції України, всебічного та об’єктивного розгляду адміністративної справи, а також з метою з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи та потребували спеціальних знань у галузі податкових відносин, судом призначено судово-економічну експертизу акту №254/15-16-23/4-25118760 від 04.04.2008 року про результати планової виїзної перевірки ЗАТ "Фарлеп-Телеком-Холдинг".

Як видно з матеріалів справи, висновку судово-економічної експертизи № 1280/24 від 23.06.2009 року, експертом здійснено дослідження всіх документів бухгалтерського обліку, на підставі якого формується податковий облік, та встановлено, що всі спірні, господарські операції відображені, в бухгалтерському обліку правильно, тобто, з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Долучені до матеріалів справи письмові докази, а також висновки експерта, спростовують висновки податкового органу щодо відсутності первинних документів, які обумовили формування валових витрат, та підтверджують правильність їх формування позивачем.

Ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Колегія суддів, оцінюючи висновок судово-економічної експертизи, як доказ по справі, вважає його об"єктивним і обґрунтованим, таким, що не викликає сумніву в достовірності і неупередженості експерта.

Стосовно суми амортизаційних відрахувань у розмірі 103240 гри. 07 коп., колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 1 розділу II Перехідних положень Закону України від 01.07.2004 №1957-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (1957-15) , а саме : ЗАТ "Фарлеп-Телеком-Холдинг" завищило суму амортизаційних відрахувань. Як зазначено в акті перевірки, позивачем - платником податків амортизація витрат на поліпшення (добудову) основних фондів (кабельних ліній), споруджених до 01.01.2004 здійснювалась за підвищеною нормою - 2%, що призвело до значного зменшення податкового зобов'язання

Відповідно до статті 8 Закону № 334 під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення, витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення: самостійне виготовлення основних, фондів для власних виробничих потреб, включаючи, витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів: капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення, землі.

Згідно з підпунктами 8.2.1. та 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону № 334 під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група і - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої.

Відповідно до підпункту 8.3.4 пункту 8.3 статті 8 Закону № 334 облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1, як сума балансових вартостей окремих об'єктів такої групи.

Таким чином, амортизації підлягають витрати на придбання, основних фондів, самостійне виготовлення основних фондів, проведення всіх видів ремонтів, реконструкції, модернізації та інших, видів поліпшення основних фондів.

Відповідно до розділу II Перехідних положень Закону України від І липня 2004 року (1957-15) "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" норми амортизаційних відрахувань, зазначені у статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для основних фондів груп 1, 2 і З, застосовуються щодо витрат, понесених, (нарахованих) платником податку після 1 січня 2004 року у зв'язку з придбанням або спорудженням нових основних фондів груп 1, 2 і З, а також витрат на поліпшення таких нових основних фондів. Амортизація витрат, понесених, (нарахованих) платником податку у зв'язку з придбанням, спорудженням та поліпшенням, основних фондів груп І, 2 і 3 до 1 січня 2004 року, здійснюється за нормами амортизації, що діяли до 1 січня 2004 року. При цьому для цілей податкового обліку платники податку зобов'язані вести окремий облік витрат, понесених у зв'язку з придбанням, спорудженням та/або поліпшенням основних фондів, що здійснюються після .1 січня 2004 року.

Відповідно до підпункту 1.18.2 пункту 1.18 статті 1 Закону № 334 фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Передання основних фондів у фінансовий лізинг для цілей оподаткування прирівнюється до його продажу в момент такої передачі. При цьому лізінгоугримувач (орендар) збільшує відповідну групу основних фондів на суму вартості придбаних об'єктів фінансового лізингу за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції досліджені укладені позивачем договори фінансового лізингу, копії яких долучені до матеріалів справи, та встановлено, що витрати на придбання основних фондів за цими договорами, понесені позивачем після 1 січня 2004 року. Таким чином, застосування позивачем норм амортизації у розмірі 2% до витрат на придбання кабельних ліній за договорами фінансового лізингу, здійсненим після 1 січня 2004 року, є обґрунтованим . Зазначене підтверджується висновками судово-економічної експертизи.

Суд зазначає, що застосування штрафної (фінансової) санкції в порядку підпункту 17.1.6. пункту 17.1 статті .1.7 Закону № 2181 (2181-14) можливе тільки у тому випадку, коли платником податку задекларовані операції з продажу товарів (робіт, послуг) та їх придбання, тобто їх суми віднесені до складу валових доходів та валових витрат, але перевіркою встановлено, що ці суми не відповідають дійсним сумам, таких господарських операцій (відбулася переоцінка або недооцінка), що призвело до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах. Будь-яке декларування об'єктів оподаткування, або декларування з порушенням інших норм або порядку не може бути підставою для застосування до платника податку штрафів визначених підпунктом 1.7.1.6. пункту 17.1 статті 17 зазначеного Закону.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних правовідносинах відповідачем не визначено та документально не підтверджено, що позивачем віднесені суми по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) або їх придбанню, не відповідають дійсності. Відповідачем не наведені ні самі операції, які він вважає переоціненими або недооціненими, ні їх дійсна та задекларована сума, ні документи з яких така невідповідність випливає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку вимог частини 2 статті 71 КАС України.

Відносно податкових повідомлень-рішень від 17 .04. 2008 року № 0000271321/0/14023/10/15-16-23/4 та від 25.06. 2008 року № 0000271321/1/2227/10/15-16-23/4 колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 6.4.1 пункту 6.4 статті 6 Закону № 2181 податкове повідомлення вважається відкликаним, якщо, зокрема, контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування, суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, спірні податкові повідомлення-рішення від 17.04.2008 р. та 25.06.2008 року були частково скасовані в адміністративному порядку, сума донарахованого податку на прибуток та застосованих штрафних (фінансових) санкцій була змінена ДПА у Донецькій області, внаслідок чого - податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними.

Відтак, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 17.04.2008 року № 0000271321/0/14023/10/15-16-23/4 та від 25.06. 2008 року № 0000271321/1/2227/1.0/15-16-23/4 з огляду на відсутність предмету спору.

За наслідками викладеного та відповідно до нормативного припису ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, за змістом якого, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, колегія суддів вважає, що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

ухвала суду в повному обсязі виготовлена 15 грудня 2009 року .

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, залишити без задоволення .

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року по справі № 2-а-34724/08/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства "Фарлеп-Телеком-Холдинг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкових иовідомлень-рішень, залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Суддя-доповідач – Дяченко С.П. справа № 2а-34724/08/0570

Головуючий у 1 інстанції – Смагар С.В.

зал судового засідання № 5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Дяченко С.П.

суддів: Сіваченко І.В.

Нікуліна О.А.

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку, залишити без задоволення .

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2009 року по справі № 2-а-34724/08/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства "Фарлеп-Телеком-Холдинг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про скасування податкових иовідомлень-рішень, залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.