Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Лиски Т.О., Мойсюка М.І.,

Сороки М.О., Штульмана І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича про визнання протиправними висловлювання та зобов’язання вчинити дії, -

У липні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що Президент України В.А. Ющенко, звертаючись 01 січня 2008 року із новорічним вітанням до Українського народу, при цьому допустив порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин своїм висловленням "я прошу в Господа міцного здоров’я, щастя і добра для кожного з Вас для кожного з нас, для наших сімей і для нашого народу".

Як вказував позивач, таким висловленням Президент України В.А. Ющенко без його дозволу, всупереч волі позивача, який є атеїстом, попросив у Господа і для нього особисто міцного здоров’я, щастя і добра, чим порушив право на свободу світогляду. Крім того, позивач вказував на те, що у відповідача відсутні передбачені законодавством повноваження, виступаючи при цьому від імені Держави, просити в Господа міцного здоров’я, щастя і добра для якої особи.

Посилаючись на наведені обставини, ОСОБА_1. просив визнати протиправним вказане висловлювання Президента України В.А. Ющенка, яке міститься у новорічному зверненні 1 січня 2008 року, а також заборонити Президенту України В.А. Ющенка надалі публічно просити для співвітчизників будь-чого у Господа.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2009 року, у задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати вказані судові рішення з підстав порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України і ним не було допущено порушень прав позивача у сфері публічно-правових відносин, з чим погодився і суд апеляційної інстанції.

Крім того, вирішуючи даний спір по суті, суди як першої, так і апеляційної інстанцій виходили з того, що дана справа є адміністративною.

Однак такий висновок є помилковим і таким, що базується на невірному застосуванні норм процесуального права.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом ст. 3 цього ж Кодексу справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України (2747-15) термін "суб’єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) відповідно до прийнятих або вчинених при здійсненні ними владних управлінських функцій.

З матеріалів справи видно, що підставою для звернення позивача із даним позовом слугувало ймовірне порушення його права не сповідувати будь-яку релігію, яке могло бути допущене Президентом України у новорічному привітанні Українському народові.

Колегія суддів зауважує, що повноваження Президента України визначені у ст. 106 Конституції України, відповідно до якої Президент України як глава держави забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави. Він звертається з посланнями до народу та зі щорічними й позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України .

Окрім повноважень глави держави, Президент виконує і інші функції, зокрема, він представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України; видає укази і розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України; бере участь у формуванні органів державної влади; у визначених випадках припиняє повноваження Верховної Ради, зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності, скасовує акти Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, має право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд парламенту.

Крім того, Президент України приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; нагороджує державними нагородами, встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними; здійснює помилування тощо.

Перелічені у ст. 106 Конституції України повноваження Президента України здійснюються ним на виконання владних управлінських функцій на основі законодавства, проте ним також здійснюються і інші функції, які не відносяться до сфери публічно-правових відносин.

Як вбачається зі змісту названої правової норми, новорічне привітання Президента України, яке є предметом даного позову, не є здійсненням ним владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, поза увагою судів першої та апеляційної інстанцій залишилось те, що рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень, які вчинені ним не при виконанні своїх управлінських функцій на основі законодавства, не можуть бути предметом адміністративного позову, оскільки компетенція адміністративних судів відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) на такі спори не поширюється.

Враховуючи наведене, у судів першої та апеляційної інстанції не було процесуальних повноважень розглядати спір, предметом якого є оскарження дій Президента України, не пов’язаних із здійсненням ним владних управлінських функцій.

За правилами ст. 2201 КАС України, при попередньому розгляді справи суд касаційної інстанції скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов'язкове скасування судового рішення.

Згідно із ч.1 ст. 228 КАС України, судові рішення обов'язково скасовуються, а позовна заява залишається без розгляду або закривається провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Якщо ж провадження за заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково порушено, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 КАС України.

За таких обставин, згідно вимог ст. 228 КАС України, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а провадження у справі повинно бути закрито, що не позбавляє позивача права звернутись із відповідним позовом до суду цивільної юрисдикції.

Керуючись ст.ст. 157, 220, 2201, 221, 223, 228, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2009 року скасувати.

Провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Президента України Ющенка Віктора Андрійовича про визнання протиправними висловлювання та зобов’язання вчинити дії – закрити.

Роз'яснити позивачу, що розгляд справи даної категорії відноситься до юрисдикції цивільного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Згідно ст.ст. 236, 237 КАС України рішення суду касаційної інстанції може бути оскаржено до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.