Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів – Смоковича М.І.

Горбатюка С.А.

Весельської Т.Ф.

Гашицького О.В.

Мироненка О.В. (суддя –доповідач)

провівши попередній розгляд справи за позовом прокурора Нижньогірського району АР Крим в інтересах ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Нижньогірському районі АР Крим про визнання незаконним та відміну постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі АР Крим на постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 19 грудня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 29 квітня 2009 року,

У травні 2008 року прокурор Нижньогірського району АР Крим звернувся в інтересах ОСОБА_1 в суд із позовом до Управління пенсійного фонду України у Нижньогірському районі АР Крим про визнання незаконним та відміну постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Свої вимоги мотивує тим, що з часу виявлення правопорушення, 27.02.2008 року, а саме надання бухгалтером Дрофінської сільської ради Нижньогірського району ОСОБА_1 недостовірних відомостей у систему персоніфікованого обліку за 2004, 2005, 2006 роки, сплинув двомісячний строк притягнення її до адміністративної відповідальності, встановлений ст. 38 КУпАП, тому згідно з ч. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю.

Постановою Нижньогірського районного суду АР Крим від 19 грудня 2008 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 29 квітня 2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Зі справи вбачається та вірно встановлено судом, що відповідно до протоколу адміністративне правопорушення № 11 від 20.03.2008 року, встановлено, що бухгалтер Дрофінської сільської ради Нижньогірського району ОСОБА_1, з порушенням вимог п.п.4, п.2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"№ 1058-ІУ від 09.07.2003 року, ст.ст. 5-17 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (z1000-04) , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року, яка надала недостовірні відомості в систему персоніфікованого обліку відомостей за 2004, 2005, 2006 роки. (а.с. 10).

На підставі вказаного протоколу про адміністративне правопорушення, начальником Управління Пенсійного фонду у Нижньогірському районі АР Крим Здорової О.В була винесена постанова про адміністративне правопорушення № 11 від 27 березня 2008 року, якою головний бухгалтер Дрофінської сільської ради Нижньогірського району АР Крим ОСОБА_1 була притягнута до адміністративної відповідальності за ст. 165-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 170 грн., за надання недостовірних відомостей в систему персоніфікованого обліку за 2004,2005,2006 роки (а.с.11). Тобто, у діях ОСОБА_1, був встановлений склад адміністративного правопорушення, і вона була притягнута до адміністративної відповідальності на підставі Кодексу України про адміністративні правопорушення (8073-10) . ( КУпАП (8073-10) ).

Ухвалюючи рішення, суд вірно керувався ст. 38 КУпАП, в якій зазначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні –два місяці з дня його виявлення.

Також зі справи вбачається, що згідно акту № 72 від 10.12.2007 року. спеціалістом Управління Пенсійного фонду України була проведена камеральна перевірка Дрофінської сільської ради, та виявлені порушення, у зв’язку з чим, було складено службову записку, з проханням проведення позапланової перевірки, у тому числі у Дрофінської сільської Раді. Згідно до акту перевірки від 27.02.2008 року № 17 Дрофінської сільської Ради Нижньогірського району, головний бухгалтер ОСОБА_1, надавала недостовірні відомості у систему персоніфікованого обліку за 2004, 2005, 2006 роки.

Відповідно до п. 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (z1000-04) , затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року, страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком, подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації, комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про за страхованих осіб за попередній рік.

Ухвалюючи рішення, суд обґрунтовано зазначив, що такі відомості подаються до органів Пенсійного фонду у встановлені строки –один раз на рік до 1 квітня поточного року, тобто ці дії носять разовий характер.

Правопорушення ОСОБА_1, було вчинено у 2004, 2005, 2006 роках, а виявлено у грудні 2007 року.

Відповідно до п.1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України N 7-6 від 10.06.2004 р. (z1000-04) страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що дії ОСОБА_1 носили разовий характер та відбувалися раз на рік, до 1 квітня відповідного року і виявлення вказаного правопорушення відповідачем через значний проміжок часу не є підставою для визнання його тривалим.

З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи наданим доказам та нормам процесуального права.

Доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Підстав для перегляду судового рішення з мотивів, викладених в касаційні скарзі, не вбачається.

За правилами частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення-без змін.

Керуючись статтями 220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Нижньогірському районі АР Крим залишити без задоволення, постанову Нижньогірського районного суду АР Крим від 19 грудня 2008 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду АР Крим від 29 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 237 КАС України.