К-8026/07 Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - 18.06.2009 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вознесенської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області

на постанову господарського суду Миколаївської області від 24 липня 2006 року

та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року

у справі № 15/222/06

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Південелеваторбуд"

до Вознесенської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області

про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень, -

У квітні 2006 року ВАТ "Південелеваторбуд" звернулось до суду з позовом до Вознесенської ОДПІ Миколаївської області про визнання нечинними податкових повідомлень – рішень № 418-3149/11/23-1-122/01350133, № 419-3150/12/23-1-122/01350133, № 420-3151/13/23-1-122/01350133 від 22 березня 2006 року.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 24 липня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі Вознесенська ОДПІ Миколаївської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 24 липня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді – доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Вознесенська ОДПІ Миколаївської області провела планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства структурного підрозділу ВАТ "Південелеваторбуд" "Олександрівський завод залізобетонних виробів" за період з 01 липня 2003 року по 31 грудня 2005 року, за результати якої було складено акт № 1997/10/4/23-1-122/01350133 від 13 березня 2006 року.

В акті перевірки було встановлено порушення підпункту 7.2.1 п. 7.2, підпункту 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на 71 738, 72 грн., у тому числі за липень – жовтень, грудень 2003 року – 19 105, 01 грн., лютий – грудень 2004 року – 50 802, 71 грн., січень, березень 2005 року – 1831, 00 грн.

Перевіркою також було встановлено порушення підпункту 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на 1 653, 00 грн., в том числі в ІV кварталі 2004 року – 1 653, 00 грн.

Крім того, в акті перевірки було встановлено порушення п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (z0040-05) .

22 березня 2006 року Вознесенська ОДПІ Миколаївської області на підставі акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення – рішення:

1) № 418-3149/11/23-1-122/01350133, яким згідно з абзацом четвертим ч. 1 ст. 1 Указу Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" структурному підрозділу ВАТ "Південелеваторбуд" "Олександрівський завод залізобетонних виробів" визначено суму податкового зобов’язання з штрафних санкцій в розмірі 4 499, 37 грн.;

2) № 419-3150/12/23-1-122/01350133, яким структурному підрозділу ВАТ "Південелеваторбуд" "Олександрівський завод залізобетонних виробів" визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 2 479, 50 грн., у тому числі 1 653, 00 грн. – основний платіж та 826, 50 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

3) № 420-3151/13/23-1-122/01350133, яким структурному підрозділу ВАТ "Південелеваторбуд" "Олександрівський завод залізобетонних виробів" визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 107 608, 08 грн., у тому числі 71 738, 72 грн. – основний платіж та 35 869, 36 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, головним чином виходив з того, що структурний підрозділ ВАТ "Південелеваторбуд" "Олександрівський завод залізобетонних виробів" з 1998 року не є юридичною особою та не є платником податку на додану вартість, а тому прийняття податкових повідомлень – рішень із визначенням податкових зобов’язань та штрафних санкцій є неправомірним.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб’єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов’язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, можуть бути платниками податків у випадку, коли це передбачено в Законі.

Згідно підпункту 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку на прибуток є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.

Ці філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), як платники податку, згідно п. 20.1 ст. 20 цього ж Закону несуть відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства, крім випадків, коли платник податків, який має такі філії, прийняв рішення про сплату консолідованого податку.

З акту перевірки вбачається, що структурний підрозділ ВАТ "Південелеваторбуд" "Олександрівський завод залізобетонних виробів" в період, що перевірявся, був платником податку на прибуток, подавав декларації з податку на прибуток та вів окремий податковий облік своєї діяльності.

Відповідно до п. 3.11 Статуту ВАТ "Південелеваторбуд" філії, представництва, структурні підрозділи є самостійними платниками податків і несуть відповідальністю за їх повну і своєчасну сплату.

Таким чином, суди попередніх інстанцій внаслідок помилкового висновку про те, що структурний підрозділ "Олександрівський завод залізобетонних виробів" ВАТ "Південелеваторбуд" не може бути платником податку на прибуток, не перевірили правомірність визначення йому податкового зобов’язання з податку на прибуток оспорюваним податковим повідомленням – рішенням на підставі висновків акта перевірки з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що з 1998 року Олександрівський завод залізобетонних виробів не має статусу юридичної особи, у нього відсутнє зареєстровано свідоцтво платника податку на додану вартість, а зазначене в акті перевірки свідоцтво платника податку на додану вартість № 20284871 від 27 червня 1997 року видавалось Олександрівському заводу залізобетонних виробів, як юридичній особі, якою завод був до ліквідації. В тож же час, докази ліквідації Олександрійського заводу залізобетонних виробів, як юридичної особи, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, судами не надано належної правової оцінки заяві від 15 березня 2006 року, поданої директором Олександрівського заводу залізобетонних виробів про зняття з обліку платника податку на додану вартість у зв’язку з продажем цього заводу (а. с. 63).

Суди попередніх інстанцій під час розгляду справи також не перевірили правомірність застосування до структурного підрозділу ВАТ "Південелеваторбуд" "Олександрівський завод залізобетонних виробів" штрафних санкцій, передбачених Указом Президента "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Враховуючи те, що суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, а порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, постанова господарського суду Миколаївської області від 24 липня 2006 року та ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильного визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняте обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2, ч. 4 ст. 227, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Вознесенської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 24 липня 2006 року та ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 27 лютого 2007 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.