Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

Федорова М.О.

секретар судового засідання Сватко А.О.

за участю представників:

позивача: неявка;

відповідача: Дранченко В.М., Гладишко Ю.П.;

третя особа: неявка;

розглянувши касаційну скаргу Арбітражного керуючого Дранченко Валентини Михайлівни

та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.09.2006р.

у справі №379/10-06

за позовом Бориспільської об’єднаної державної податкової інспекції в Київській області

до Селянського (фермерського) господарства "Корона"

третя особа Бориспільська районна державна адміністрація

про припинення (скасування) державної реєстрації

Бориспільська об’єднана державна податкова інспекція в Київській області (далі по тексту – позивач, Бориспільська ОДПІ) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства "Корона" (далі по тексту – відповідач, СФГ "Корона") про припинення (скасування) державної реєстрації.

Постановою Господарського суду Київської області від 24.07.2006 р. у справі №379/10-06 (суддя Тищенко О.В.) припинено (скасовано) державну реєстрацію СФГ "Корона".

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.09.2006 р. у справі №379/10-06 (головуючий суддя – Ткаченко Б.О., судді Рибченко А.О., Шевченко В.Ю.) апеляційну скаргу Арбітражного керуючого СФГ "Корона" залишено без розгляду.

Арбітражний керуючий СФГ "Корона" Дранченко Валентина Михайлівна, не погоджуючись з ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.09.2006 р. у справі №379/10-06, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Арбітражного керуючого Дранченко Валентини Михайлівни не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи (станом на день подання апеляційної скарги), постановою Господарського суду Київської області від 24.06.2006 р. у даній справі припинено (скасовано) державну реєстрацію СФГ "Корона".

Матеріали справи свідчать також про те, що заява про апеляційне оскарження арбітражним керуючим подана до суду лише 08.08.2006 року, а апеляційна скарга – 22.08.2006 року.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.09.2006 року у даній справі апеляційну скаргу Арбітражного керуючого СФГ "Корона" Дранченко Валентина Михайлівна залишено без розгляду та повернуто скаржнику з посиланням на порушення скаржником передбачених ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України строків на апеляційне оскарження судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Беручи до уваги наведене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що арбітражним керуючим СФГ "Корона" порушено встановлений ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства строк апеляційного оскарження, а оскільки заява про його поновлення відповідачем подана не була, правомірним є висновок суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без розгляду.

Суд касаційної інстанції не погоджується з викладеними в касаційній скарзі доводами скаржника відносно дотримання ним строків встановлених ст. 186 КАС України на звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою у зв’язку з помилковим визначенням дати прийняття постанови суду першої інстанції, з наступних підстав.

Дійсно, судом першої інстанції при постановленні судового рішення помилково було зазначено дату його прийняття 24.06.2006 року, яка в подальшому ухвалою Господарського суду Київської області від 06.11.2006 року була виправлена на 24.07.2006 року.

Однак, станом на день подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції обґрунтовано послався на дату постановлення судового рішення судом першої інстанції саме на 24.06.2006 року, оскільки питання про виправлення описки в постанові суду першої інстанції, станом на 08.09.2006 року сторонами не ставилося.

Проте, це не перешкоджає Арбітражному керуючому СФГ "Корона" Дранченко Валентині Михайлівні звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.09.2006 р. у справі №379/10-06 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Арбітражного керуючого Дранченко Валентини Михайлівни на ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.09.2006 р. у справі №379/10-06 залишити без задоволення.

Ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 08.09.2006 р. у справі №379/10-06 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.