Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Ліщинського А.М., Ніколіна В.В.,

при секретарі судового засідання Сивулич О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 і управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області на постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області про стягнення недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, компенсації вартості недоотриманого пільгового твердого палива і скрапленого газу та відшкодування завданої моральної шкоди,

У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення позовних вимог просив стягнути з управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі – УПСЗН Рахівської РДА) недоплачену йому разову щорічну грошову допомогу, передбачену ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як інваліду війни III групи, з одночасним її збільшенням на 20 % з врахуванням наявності у нього статусу особи, яка проживає у гірському населеному пункті, а саме у розмірі 3144,50 грн. за 2007 рік та у розмірі 3698,80 грн. за 2008 рік.

Крім того, просив стягнути з відповідача на його користь 20000 грн. завданої протиправною бездіяльністю моральної шкоди та компенсацію на придбання 0,8 тонн пільгового твердого палива, що становить 457,60 грн., і 160 грн. за два балони скрапленого газу, які безпідставно не були надані йому у 2007 році згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 227 від 14.02.2007 року (227-2007-п) та розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 15 березня 2007 року "Про норми забезпечення населення скрапленим газом, твердим паливом на 2007 рік".

Одночасно просив стягнути з УПСЗН Рахівської РДА на його користь понесені ним судові витрати, зокрема, 101,32 грн. витрат на оплату проїзду до апеляційного суду у зв’язку із розглядом даної справи та 60 грн. добових з розрахунку за два дні.

Постановою Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2009 року вказаний позов було задоволено частково, вирішено стягнути з УПСЗН Рахівської РДА на користь ОСОБА_1 3144,50 грн. недоплаченої спірної разової грошової допомоги за 2007 рік, кошти в сумі 457,60 грн., як компенсацію 0,8 тонн твердого палива, та в сумі 160 грн., як вартість двох балонів скрапленого газу, а також 161,32 грн. понесених ним судових витрат, пов’язаних з розглядом справи судом апеляційної інстанції. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Додатковою постановою цього ж суду від 07 лютого 2009 року, прийнятою з ініціативи суду, зазначену постанову доповнено та вирішено стягнути з відповідача на користь держави 51 грн. судового збору.

Позивач ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просить змінити постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2009 року і ухвалити нову про задоволення заявлених ним позовних вимог у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд безпідставно відмовив йому у задоволенні позову в частині стягнення на його користь недоплаченої щорічної грошової допомоги, як інваліду війни, за 2008 рік. Стверджує, що суд не взяв до уваги рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) , яким було відновлено право ветеранів війни на отримання спірної допомоги виходячи з встановленого законом розміру мінімальної пенсії за віком. Просить врахувати, що Законом про Державний бюджет України не може скасовуватися чи змінюватися обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими Законами України. Вважає, що він має право на відшкодування моральної шкоди, завданої йому протиправною бездіяльністю відповідача, розмір якої оцінює у 20000 грн. При цьому просить взяти до уваги його незадовільний стан здоров’я та необхідність у довготривалому лікуванні. Крім того, покликається на те, що не був повідомлений про розгляд питання про ухвалення додаткового судового рішення, що вказує на порушення судом щодо нього норм процесуального закону. Просить винести окремі ухвали в порядку ст. 166 та ч.2 ст. 208 КАС України.

У поданій апеляційній скарзі УПСЗН Рахівської РДА просить скасувати постанову суду першої інстанції у даній справі і ухвалити нову, якою повністю відмовити у задоволенні вимог позивача. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що воно належним чином і відповідно до вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) виконало свій обов’язок перед ним щодо виплати спірної щорічної разової грошової допомоги. Просить врахувати, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування. Стверджує, що встановлений ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком застосовується тільки для визначення розміру пенсій, призначених згідно із цим Законом, і не може враховуватися для розрахунку разової щорічної допомоги ветеранам війни. Вважає, що при вирішенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині компенсації вартості неотриманого пільгового твердого палива і скрапленого газу суд першої інстанції не взяв до уваги положення ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а також помилково керувався абзацом 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 14.02.2007 року (227-2007-п) та додатком до неї № 1, якими передбачено норми надання житлових субсидій населенню, а не норми забезпечення громадян пільговим твердим паливом і скрапленим газом.

Позивач ОСОБА_1 у ході апеляційного розгляду свою апеляційну скаргу підтримав повністю та заперечив апеляційні вимоги УПСЗН Рахівської РДА. Просить суд апеляційної інстанції своєю постановою задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Представник УПСЗН Рахівської РДА в судове засідання апеляційного суду не з’явився, що згідно із ч. 4 ст. 196 КАС України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана УПСЗН Рахівської РДА апеляційна скарга підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляційна скарга позивача залишенню без задоволення з наступних мотивів.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що він є інвалідом війни III групи та має пільги, передбачені ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема, право на щорічне отримання до 5 травня грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, 100 % знижку плати за користування газом та скрапленим балонним газом для побутових потреб у межах середніх норм споживання і 100 % знижку вартості палива в межах норм, встановлених для продажу населенню для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) , положення ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким обмежувався розмір щорічної разової допомоги, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , у тому числі й інвалідам.

Розмір отриманої позивачем у 2007 році грошової допомоги до 5 травня в сумі 300 грн. суперечить вимогам зазначеного Закону (3551-12) і рішенню Конституційного Суду України. Сума заборгованості перед ним, виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком у 2007 році, становить 3144,50 грн. та підлягає стягненню на користь позивача з УПСЗН Рахівської РДА у повному обсязі.

Крім того, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 14.02.2007 року (227-2007-п) ОСОБА_1 підлягають виплаті кошти в сумі 457,60 грн., як компенсація недоотриманого 0,8 тонни пільгового твердого палива, та вартість двох балонів скрапленого газу, яка становить 160 грн.

Також із УПСЗН Рахівської РДА на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати, пов’язані із прибуттям до апеляційного суду, у розмірі 161,32 грн.

У частині позовних вимог про стягнення щорічної грошової допомоги за 2008 рік слід відмовити, оскільки Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) не було передбачено коштів на виплату такої допомоги інвалідам війни III групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Судовий збір в сумі 51 грн. згідно із положеннями ч. 1 ст. 94 КАС України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів, лише частково відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, що позивач є інвалідом війни III групи, який відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня має право на одержання грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, обов’язок щодо виплати якої, за правилами ст. 171 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.

Поряд із цим, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 18 лютого 2004 року (177-2004-п) було встановлено конкретні розміри щорічної разової допомоги, що підлягають виплаті особам, на яких поширюються гарантії вказаного Закону.

З матеріалів справи вбачається, що УПСЗН Рахівської РДА належним чином та відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів виконало свій обов’язок перед позивачем з виплати йому спірної допомоги у 2007-2008 рр.

Згідно із положеннями ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією (254к/96-ВР) межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що УПСЗН Рахівської РДА, здійснивши позивачу виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2007-2008 рр. в розмірах, встановлених Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) і постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 18 лютого 2004 року (177-2004-п) , станом на час проведення такої виплати діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинними законами України, тобто правомірно, а тому підстав для задоволення вимог позивача у частині стягнення з відповідача спірної заборгованості за 2007-2008 рр. немає.

Висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення таких вимог позивача за 2007 рік з врахуванням рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) , на думку колегії суддів, є помилковим та не відповідає ст. 152 Конституції України, за правилами якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині компенсації вартості пільгового твердого палива і скрапленого газу, на думку колегії суддів, судом першої інстанції безпідставно не було взято до уваги положення ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", відповідно до яких за рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу надаються пільги виходячи із розрахунку вартості однієї тонни твердого палива та одного балону скрапленого газу на домогосподарство в рік.

Дані положення Закону про Державний бюджет України на предмет конституційності не розглядалися, у встановленому порядку неконституційними визнанні не були та своєї чинності не втратили.

Колегією суддів встановлено, що на виконання ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", абзацу 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 14.02.2007 року (227-2007-п) , а також абзацу 5 п. 1 розпорядження Закарпатської обласної державної адміністрації від 15.03.2007 року (а.с. 82) УПСЗН Рахівської РДА у 2007 році правомірно забезпечено позивача ОСОБА_1, як особу, яка має право на передбачені п.п. 4, 6 ч.1 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" пільги, однією тонною твердого палива та одним балоном скрапленого газу, а тому його вимоги в частині стягнення з відповідача компенсації на придбання недоотриманої 0,8 тонни пільгового твердого палива, що становить 457,60 грн., і 160 грн. вартості двох балонів скрапленого газу задоволенню не підлягають.

Підтримане судом першої інстанції покликання позивача на те, що він відповідно до абзацу 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 227 від 14.02.2007 року (227-2007-п) та додатку № 1 до неї у 2007 році мав право на отримання у натуральному виразі або готівкою 1,8 тонни твердого палива та три балони скрапленого газу є, на думку колегії суддів, помилковим, оскільки зазначені пункт постанови та додаток до неї передбачають мінімальні норми надання населенню житлових субсидій, а не норми забезпечення громадян пільговим твердим паливом і скрапленим газом, на які мав право ОСОБА_1, як інвалід війни.

Крім того, у порушення вимог ст. 94 КАС України судом першої інстанції при ухваленні судового рішення у даній справі з відповідача безпідставно стягнено у дохід держави судовий збір у розмірі 51 грн.

З огляду на викладене та з врахуванням того, що у діях (бездіяльності) УПСЗН Рахівської РДА не встановлено ознак протиправності, підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди колегія суддів не вбачає.

Також, на думку колегії суддів, відсутні передбачені ст.ст. 166, 208 КАС України підстави для постановлення судом апеляційної інстанції окремих ухвал, як просить апелянт.

Таким чином, оскільки при вирішенні даного публічно-правового спору у частині задоволення вимог ОСОБА_1 та розподілу судових витрат судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального і процесуального права, а мотиви, з яких виходив суд під час ухвалення свого рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, оскаржувана постанова у цій частині, а також додаткова постанова підлягають скасуванню з прийняттям нової про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог в повному обсязі.

В силу вимог ч.1 ст. 94 КАС України та з врахуванням того, що судові рішення у даній справі ухвалено на користь суб’єкта владних повноважень, колегія суддів не вбачає підстав для присудження позивачу понесених ним витрат, пов’язаних із прибуттям до суду апеляційної інстанції (а.с. 68-70).

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202 п. 3, 4, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області задовольнити.

Постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2009 року у справі № 2-а-14/09 в частині задоволення вимог позивача та вирішення питання про розподіл судових витрат скасувати і прийняти у цій частині нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про стягнення на його користь недоплаченої разової щорічної грошової допомоги, як інваліду війни III групи, за 2007 рік, компенсації вартості недоотриманого пільгового твердого палива і скрапленого газу за 2007 рік та судових витрат у розмірі 161,32 грн.

У іншій частині постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 03 лютого 2009 року залишити без змін.

Додаткову постанову Рахівського районного суду Закарпатської області від 07 лютого 2009 року, ухвалену з метою вирішення питання про судові витрати, скасувати.

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

постанова у повному обсязі складена 10 грудня 2009 року.